В Україні триває Русальний тиждень: які традиції існують

Після Трійці в Україні традиційно настає Русальний тиждень – один із найтаємничіших періодів у народному календарі. За повір’ями, саме в ці дні, від понеділка до четверга, русалки виходять зі своїх підводних володінь і гуляють полями, лісами та селами.

Відео дня

Сотні років ці дні були сповнені обрядовості, символізму, а також страху й пошани до надприродного. OBOZ.UA розповідає про традиції свята.

Суть і походження свята

Русальний тиждень (або Русалії) – дохристиянське свято, що збереглося у фольклорі багатьох слов’янських народів. Його коріння сягає античного свята Розалії – поминання померлих, зокрема молодих дівчат і самогубців. На українських землях Русалії з часом трансформувалися в комплекс обрядів, пов’язаних із силами природи, води й родючості.

Слово "русалії" з латини означає "троянди", а самі обряди збігалися з періодом цвітіння рослин і дозрівання жита, що символічно пов’язувалося з жіночим началом, водою, землею та духами предків.

Скільки триває Русальний тиждень

Святкування починається одразу після Трійці (П’ятидесятниці) і триває з понеділка по четвер. Четвер вважався особливо містичним – це день, коли русалки святкують свій "Великдень", а люди остерігалися виходити в поле чи до води.

Через тиждень після Трійці відбувалися урочисті проводи русалок – своєрідне "вигнання" потойбічних сил із села та повернення до буденного ритму життя.

Народні вірування

За переказами, русалки – це душі померлих дівчат, самогубиць або утоплениць, які в Русальний тиждень виходять із води, щоб гуляти серед живих. У цей час купатися було суворо заборонено: вважалося, що русалки можуть "залоскотати до смерті" або затягнути до свого царства.

Особливою небезпекою вважалася зустріч із русалкою за селом. За легендою, вона питала: "Полин чи петрушка?" – правильна відповідь (полин) рятувала життя, а неправильна означала згубу.

Обряди та символіка

Русальний тиждень супроводжувався низкою магічних та захисних обрядів:

Плетіння вінків – дівчата йшли в ліс, плели віночки на березах і залишали їх там "для русалок". У понеділок їх поверталися забирати.
Прикрашання травами – у хатах підлогу встеляли м’ятою, любистком, полином; вікна й покуть – гілками липи та клена.
Ритуальна їжа – готували обрядові пиріжки, яєчню, паски-бабки, фарбували крашанки (переважно жовті). Лушпиння не викидали на воду, щоб не привабити русалок.
Пожертви русалкам – дівчата залишали на полі шматочки житнього хліба або виносили білий хліб на підвіконня.

Дівчата – головні учасниці Русального тижня. Вони перевдягали найгарнішу в "русалку", прикрашали її квітами, стрічками, одягали в білу сорочку. Після заходу сонця вирушали за село водити хороводи, співати пісні й проводити ігрові ритуали. У фіналі дійства "русалка" намагалася спіймати одну з дівчат і залоскотати – втілення давньої уяви про контакт із потойбіччям.

Четвер – Русальний Великдень

Цей день вважався піком магічної активності.

На Русальний Великдень:

не можна було працювати (особливо пекти хліб чи засівати, щоб не "розмножити русалок");
на деревах розвішували полотно, "щоб русалки мали з чого шити собі сорочки";
носили з собою полин або любисток – оберіг від мавок і русалок.

Проводи русалок

У понеділок наступного тижня відбувалися проводи – дівчата знову йшли до лісу, знімали віночки з берез, водили хороводи, співали. Таким чином, русалок "прощали" до наступного року, відпускаючи їх назад у воду чи потойбіччя.

На Поліссі проводи русалок залишалися живою практикою до кінця XIX століття. Сьогодні Русальний тиждень в Україні відзначають переважно як елемент традиційної культури – у фольклорних фестивалях, реконструкціях, шкільних заходах. Проте в багатьох селах обрядові практики зберігаються в усному побуті, як частина колективної пам’яті про зв’язок людини з природою та предками.

Раніше OBOZ.UA розповідав про день могутності Сонця і про те, які існують традиції в Україні під час літнього сонцестояння.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.