В Україні хочуть реформувати ТЦК в "Офіси резерву+": які зміни можливі

У Міністерстві оборони України пропонують трансформувати ТЦК СП в "Офіси резерву+". Туда також увійдуть окремі підрозділи "офісів комплектування" та "офісів супроводу".

Про це повідомляють українські медіа. Додатково, як повідомляється, в громадських місцях розміщуватимуться точки рекрутингу.

Що відомо

Співробітники таких "офісів комплектування" займатимуться обліком військовозобов'язаних, плануванням мобілізації, рекрутингом та оформленням на службу. Також там знаходимуться хаби комплектування – пункти розміщення добровольців і доставлених поліцією військовозобов'язаних перед залученням до армії.

Ці хаби виконуватимуть наступні завдання:

• перевірку документів;
• проведення військово-лікарської комісії (ВЛК);
• оцінку психічної стійкості та професійної придатності тощо.

Спеціалісти офісів супроводу відповідатимуть за соціальні питання, починаючи від оформлення компенсацій пораненим бійцям та одноразових виплат родинам загиблих воїнів до організації похоронів.

Як повідомляється, ця частина їхньої роботи часто "пригальмовує", оскільки військові "завантажені" мобілізаційною роботою. Тому соцфункції можуть передати "офісам супроводу": наприклад, оформлення виплат та довідок, оборонне відомство хоче цифровізувати.

Можливі ризики

Щодо позитивних змін, то система хоче розосередити та розподілити навантаження між структурними підрозділами. Але є нюанси: наприклад, облаштування приміщення та необхідності необхідності розширювати штат, на що також піде чимало часу і грошей.

"Ніхто не хоче ламати систему, тому дискусій багато. Довго обговорювали, хто має доставляти чоловіків із вулиці в ТЦК. В Міноборони пропонували, щоб цим займалися виключно поліцейські, без участі військових. Але поліція проти. Зараз усе заглохло – консенсусу немає", – не під запис кажуть співрозмовники медіа у військовому керівництві.

Небажання брати відповідальність за мобілізаційні заходи демонструє очільник Національної поліції Іван Вигівський, який в одному з нещодавніх інтерв'ю наголошував, що навіть залученість поліцейських до процесу "дуже погано впливає на імідж".

Згідно з чинним законодавством, затримувати і спрямовувати військовозобов'язаних до ТЦК мають право тільки правоохоронці. Вручати повістки можуть не тільки працівники ТЦК СП, а й представники органів місцевого самоврядування та роботодавці.

"На військовослужбовців повністю повісили мобілізацію. Це абсолютно неправильно. На мою думку, військові мають брати на себе відповідальність після того, як мобілізований або контрактник потрапив до навчального центру. А оповіщенням і довезенням на БЗВП мають займатися цивільні", – вважає членкиня парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Ірина Фріз.

Дедлайнів щодо старту реформ ТЦК СП наразі немає, оскільки в Міноборони, Генштабі та Офісу президента доробляють свої концепції до майбутнього законопроєкту.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні бронювання від мобілізації діє від шести до 12 місяців. Таку відстрочку можуть отримати працівники органів влади, критичної інфраструктури та підприємств, важливих для економіки й оборони.

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!