Відео дня
Україну вперше в історії обрали до Виконавчої ради ЮНЕСКО: які перспективи і чи вдасться вигнати Росію
Україну вперше в історії обрано до Виконавчої ради ЮНЕСКО на період із 2025 по 2029 рік.
Що, окрім морального задоволення (РФ, наприклад, уже вдруге поспіль не потрапила до складу Ради), принесе це членство нашій країні – розповідає OBOZ.UA.
Захист національних інтересів
ЮНЕСКО (UNESCO, United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization) – одна зі спеціалізованих установ ООН, поряд, наприклад, із Всесвітньою організацією охорони здоров'я, Міжнародним агентством з атомної енергії та Світовою організацією торгівлі. Спеціалізація – питання освіти, науки і культури.
"Дякую всім державам, які підтримали нашу кандидатуру. Разом із партнерами ми використаємо всі можливості, які надає ЮНЕСКО, щоб відновлювати життя, захищати нашу культуру, спадщину та людей", – зазначив у своєму офіційному телеграм-каналі Володимир Зеленський.
На відміну від ООН, щодо якої (принаймні в Україні) існує певне упередження – мовляв, доволі нікчемна і така, що втратила власну актуальність структура, участь у роботі її спеціалізованих інституцій може бути доволі корисною.
"Існують суто практичні бонуси – участь у плануванні діяльності організації, додаткові можливості для представлення наших національних цілей і проєктів. Так що це важливо і позитивно для нас", – говорить OBOZ.UA голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
Робота у Виконавчій раді ЮНЕСКО дає змогу брати участь у розподілі її бюджету, який затверджують раз на два роки, і наразі він становить близько 1,5 мільярда доларів. Природно, Україна матиме можливість лобіювати виділення певних коштів у своїх інтересах.
Можливість вигнання Росії
Ще 1972 року ЮНЕСКО схвалила Конвенцію про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини, до списку якої входить понад 2000 об'єктів по всьому світу. У 2003 році організація додатково схвалила Конвенцію про захист нематеріальної культурної спадщини (до речі, 2022 року до цього списку ввійшов український борщ, що викликало здивування у багатьох українців: як це – борщ, і нематеріальний?!).
Через три місяці після початку повномасштабної російської агресії Верховна Рада звернулася до ЮНЕСКО із запитом щодо позбавлення Росії статусу члена організації – у зв'язку зі знищенням культурних об'єктів в Україні. Тоді установа ООН прохання проігнорувала. Тепер же це буде зробити складніше.
"Тепер протистояти Росії, яка руйнує наші історичні пам'ятки, і вимагати за це справедливого покарання та компенсації, буде набагато легше. Прийняття України до Виконавчої ради ЮНЕСКО – це колосальний успіх нової команди Міністерства культури та попередніх команд, які довго працювали у цьому напрямку. Це знаковий крок", – говорить OBOZ.UA Максим Остапенко, колишній директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" (українська архітектурна та релігійна святиня перебуває у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО).
Росія, звісно ж, може вдати, що їй це байдуже. Але це навряд чи. Постійний член Ради безпеки ООН, який уже був у Виконавчій раді ЮНЕСКО, тепер мало того, що двічі поспіль туди не потрапив – не обрали. 10 листопада РФ "бортанули" під час голосування до трьох комітетів організації (причому один із них – знаковий, Комітет всесвітньої спадщини, де країна-агресорка тривалий час головувала).
Це при тому, що з 2023 року Росія втратила право голосу на Генеральній конференції ЮНЕСКО і не може брати участь в ухваленні ключових рішень організації. Усе через несплату внесків до бюджету організації (2% при тому, що у США, наприклад, 22%, а у Японії – 13%). Для колишньої "другої країни у світі" це вже якось занадто.
"А для України, з погляду дипломатії, прийняття до Виконавчої ради ЮНЕСКО – це статусна подія. З'являються нові можливості для діалогів на вищому рівні, зокрема і на інші теми, не пов'язані безпосередньо з діяльністю ЮНЕСКО", – резюмує у бесіді з OBOZ.UA дипломат, народний депутат Богдан Яременко.