Трудова міграція – тема, на якій сьогодні дуже легко маніпулювати суспільством, – адвокат Магеррамов

Останніми тижнями тема трудової міграції в Україні стала однією з найбільш емоційних у публічному просторі. Мітинги в різних містах України, гасла про "Україну для українців", дискусії щодо можливого залучення іноземної робочої сили, а також численні публікації та відео у соціальних мережах сформували атмосферу напруги навколо питання, яке насправді потребує не емоцій, а тверезого, професійного та державницького аналізу.

"Як імміграційний адвокат, який багато років працює у сфері легалізації іноземців в Україні, можу сказати: проблема значно складніша, ніж її часто подають у медіапросторі. У суспільстві дійсно існують побоювання щодо трудової міграції – насамперед через питання безпеки, культурної інтеграції, конкуренції на ринку праці та загальної нестабільності, яку переживає країна під час війни.

Водночас Україна вже стикається з дефіцитом кадрів у певних сферах економіки. Причини очевидні: війна, мобілізація, виїзд мільйонів українців за кордон, демографічні втрати та серйозне навантаження на ринок праці.

При цьому заяви про нібито "масове засилля" трудових мігрантів не підтверджуються офіційною статистикою. За офіційними даними, у 2025 році було видано 9574 дозволи на застосування праці іноземців. Для порівняння: у довоєнному 2021 році таких дозволів було понад 21 тисячу. Тобто нинішній показник становить менш ніж половину довоєнного рівня.

Крім того, навіть отримання дозволу на працевлаштування не означає фактичний в’їзд людини в Україну. Частина іноземців не проходить наступні етапи – отримання візи, перетин державного кордону або оформлення посвідки на тимчасове проживання. Важливо розуміти, що Україна сьогодні має багаторівневу систему бюрократичного та безпекового контролю у сфері легалізації іноземців, особливо в умовах повномасштабної війни.

Однак навіть за наявності такого контролю суспільні побоювання не можна ігнорувати. Люди реагують на втому від війни, економічний тиск, страх втрати роботи та загальну невизначеність щодо майбутнього. Саме тому державі необхідно чесно та відкрито комунікувати із суспільством щодо міграційної політики, не залишаючи простору для чуток, маніпуляцій і радикалізації теми.

На мою думку, проблема багатьох дискусій полягає в тому, що суспільству нав’язують крайнощі: або повне заперечення проблеми, або нагнітання страхів щодо міграції. У реальності Україні потрібна прогнозована та контрольована міграційна політика, яка враховуватиме питання безпеки, економіки та національних інтересів держави.

Україна має право захищати власний ринок праці та національну безпеку. Але при цьому держава повинна враховувати й економічну реальність: окремі галузі вже сьогодні відчувають нестачу працівників. Тому дискусія має вестися не навколо самого факту присутності іноземних працівників, а навколо того, наскільки ефективно держава здатна контролювати та регулювати ці процеси.

Окремо хочу наголосити: тема міграції дуже легко стає інструментом політичних маніпуляцій, суспільного розколу та інформаційних спецоперацій. Ворог зацікавлений у будь-яких темах, які можуть дестабілізувати українське суспільство зсередини – через страх, радикалізацію та втрату довіри між людьми. Соціальні мережі сьогодні нерідко стають середовищем для штучного розпалювання емоцій навколо чутливих тем, зокрема й міграційних.

Міграційна політика – це питання не лише економіки чи документів. Це також питання національної безпеки, демографії, ринку праці та майбутнього держави. Тому ця тема потребує максимально відповідального, професійного та державницького підходу – як від влади, так і від суспільства та медіа", – поділився імміграційний адвокат Шамсі Магеррамов.