Tinder по-радянському: як у СРСР знайомилися за оголошеннями
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Сучасній молоді, якій для пошуку роматичного знайомства достатньо встановити на смартфон відповідний додаток, складно уявити, як знайомились люди в епоху до гаджетів. Тим не менше, в СРСР був свій метод пошуку кохання всліпу.
Щоправда, він потребував більше зусиль та часу, ніж гортання Tinder, адже радянські люди шукали одне одного через оголошення в газетах. OBOZ.UA розповідає, як це відбувалось.
Першою такі оголошення почала публікувати "Літературна газета" у 1976 році. Вона надрукувала на своїх шпальтах звернення 48-річного москвича-гуманітарія, який шукав молоду білявку, прихильницю театру. Результат приголомшив усіх – чоловік отримав 16 тисяч листів. Як склалась його подальша доля, невідомо, однак самотні люди в Союзі зрозуміли, що такий спосіб пошуку пари може бути ефективним. А газети почали відкривати постійні рубрики, де публікували такі оголошення.
Оскільки місце для публікації на папері було обмеженим, тексти таких пропозицій знайомства були максимально лаконічними, але інформативними: автори зазначали свої вік, зріст, освіту та риси характеру. Вказували також бажані риси потенційного партнера – відсутність поганих звичок, особливості зовнішності, тощо.
Через те, що вартість публікації часто залежала від кількості знаків, у цьому середовищі швидко сформувався особливий сленг з абревіатур. Фраза про "молоду людину з вищою освітою, почуттям гумору та власною житловою площею" перетворювалася на компактний шифр: "м/л з в/о, п/г та в/ж". Згодом, у 80-х роках, почали видавати спеціальні "Бюлетені шлюбних оголошень". Контроль там був суворим: подати заявку можна було лише після пред’явлення паспорта, щоб відсіяти тих, хто вже перебував у офіційному шлюбі, але вирішив "порибалити" на стороні.
Втім, мав цей метод і цілу купу недоліків. Після виходу номера з оголошенням, редакції газет завалювали мішками листів, на розбір яких спеціально виділяли людей. Оскільки адреси в газеті не вказували, листування йшло через абонентські скриньки або "до запитання". Жінки часто скаржилися на "мисливців за пропискою", а чоловіки – на невідповідність фотографій чи поданих відомостей реальності. До того ж відповіді на своє оголошення доводилось чекати тижнями. Такий метод знайомств залишався найпопулярнішим аж до 90-х, коли на зміну стриманим газетним рядкам прийшли відверті відеознайомства та перші онлайн-чати.
Раніше OBOZ.UA розповідав про наймоторошніше весілля в історії СРСР, коли свято перетворилось на містичну трагедію.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.