Так кожного року: чому в СРСР всі прикрашали ялинку однаково

Новорічна ялинка в Радянському Союзі була не просто святковою традицією — вона перетворювалася на емоційний центр дому, навколо якого об’єднувалася вся родина. Її прикрашання супроводжувалося цілим набором ритуалів, що з роками ставали сімейною класикою.

Відео дня

Попри величезні простори країни, майже всі ялинки були прикрашені однаково — і цьому існували логічні причини. У радянських магазинах продавалися подібні набори іграшок, які випускали обмежена кількість фабрик.

Найбільшу роль у цьому відігравала Клинська фабрика, продукція якої розповсюджувалася на всю країну. Ці універсальні прикраси сформували єдиний новорічний стиль, знайомий багатьом і сьогодні.

Чому ялинкові прикраси в СРСР були однаковими

У СРСР виробництво ялинкових іграшок контролювалося централізовано, тому асортимент був майже однаковим для всіх регіонів.

Основними постачальниками були кілька фабрик, серед яких найвідомішою була Клинська. Саме її продукція створила характерний радянський стиль — тонкі скляні кульки, блискучі бурульки, фігурки казкових персонажів, космонавтів, пташок, зайців і грибів. Скляні прикраси були крихкими, тому поводилися з ними обережно, а багато наборів передавалися в сім’ях десятиліттями.

Для багатьох родин такі іграшки ставали реліквіями зі своєю історією — подарунками з роботи, сувенірами з відряджень або покупками "на особливий випадок".

Процес прикрашання ялинки завжди об’єднував родину. Діти розвішували прикраси на нижніх гілках, а дорослі займалися верхівкою та гірляндами. Особливою подією ставали моменти, коли з антресолей діставали акуратно складені коробки з іграшками, перекладеними ватою. Ці маленькі сімейні традиції створювали атмосферу тепла, яку згодом згадували як одну з найяскравіших частин святкування Нового року.

Живу ялинку придбати було непросто — черги формувалися з ранку, а найкращі деревця з’являлися лише наприкінці грудня. Часто ялинку купували 30 або 31 числа, коли привозили свіжі партії зрубаних дерев. Деякі родини надавали перевагу штучним деревам, які служили десятиліттями. Однак справжня магія починалася тоді, коли гірлянди нарешті оживали, освітлюючи кімнату м’яким святковим сяйвом.

Радянські гірлянди та їхні особливості

У СРСР були популярні гірлянди зі свічкоподібними лампочками, великими кольоровими вогниками чи сяючими "зірочками". Якщо лампочка перегоряла, уся гірлянда переставала працювати. Тому ввечері родини влаштовували ритуал "пошуку винної лампочки", перевіряючи кожну окремо.  

Що цікаво, до масового виробництва скляних іграшок ялинку радянські родини прикрашали яблуками, горіхами та цукерками. У заможніших родинах використовували стрічки й прикраси ручної роботи.

Перші скляні кулі стали популярні у СРСР після Другої світової війни, коли країна отримувала набори з НДР, де зберігалися стародавні традиції склодувів.

Наприкінці 1950-х у Радянському Союзі почали активно відкривати власні скляні фабрики. У цей період дизайн іграшок став більш ідеологізованим: верхівку часто прикрашала червона п’ятикінечна зірка, а серед прикрас з’явилися радянські ракети, космонавти та символи п’ятирічок. Разом зі скляними виробами популярності набули ватяні та картонажні прикраси — легкі, доступні й придатні для домашнього виготовлення.

Виробництво прикрас ручної роботи продовжувало розвиватися, а фабрики згодом створювали складні композиції, що поєднували в собі творчість та ідеологію епохи. 

OBOZ.UA пропонує дізнатися, які новорічні традиції існували за часів СРСР. 

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.