Володимир Костерін
Володимир Костерін
голова фонду «Скорочення ризиків»

Блог | Своєчасні наукоємні рішення у сфері ментального здоров’я – запорука життєстійкості суспільства

45,8 т.
Своєчасні наукоємні рішення у сфері ментального здоров’я – запорука життєстійкості суспільства

Головним призначенням держави має бути постійна робота по створенню умов для покращення якості і тривалості життя людей. Здоров’я людини як базова цінність показує ступінь відповідальності людини до самої себе і держави до своїх громадян.

Кожна війна несе за собою шлейф наслідків, які потребують аналізу, постійного моніторингу і реагування. Один із системних викликів стосується ментального здоров’я. В наших умовах відомий латинський вираз може мати наступну інтерпретацію: здоровий дух – запорука здорового тіла. Подолання травм на індивідуальному і масовому рівні важливе, щоб уникнути ризиків соціального відчуження, економічного занепаду та інших негативних проявів.

В нещодавно представленій доповіді Національного інституту стратегічних досліджень на тему "Проблеми та перспективи медичної реабілітації інвалідів війни та інших вразливих груп населення в Україні" зазначається, що окрім фізичних ушкоджень, війна призвела до різкого зростання потреби в психологічній допомозі. За даними МОЗ, 40–50 % населення України потребуватиме психологічної підтримки: зокрема, 1,8 млн військових та ветеранів, 7 млн людей старшого віку, близько 4 млн дітей та підлітків. В профільному міністерстві прогнозують до 27 мільйонів звернень з питань психічного здоров’я на первинній ланці медичної допомоги.

Раніше Всесвітня організація охорони здоров’я оголошувала дані про 10 млн українців, які зіштовхнуться з ризиком психічних розладів. Тривожність, депресія, різного походження фобії та посттравматичний синдром (ПТСР) вже впливають і надалі впливатимуть на життя під час війни і після неї. Світовий досвід свідчить, що після завершення військового стану населення переживає нові труднощі, зростання депресивних розладів та складність соціальної адаптації до мирного життя.

Здорова психологічна атмосфера в суспільстві підвищує продуктивність громадян. Тому потрібно допомогти людям здолати минуле і звільнитися від психологічних травм, що має бути одним із пріоритетів держави та громадянського суспільства. Це напряму пов’язано зі скороченням ризиків соціальної дестабілізації та економічних втрат.

За останні роки в Україні реалізовано багато позитивних ініціатив з психологічної допомоги, волонтерських проєктів і реабілітаційних центрів, проте масштаб проблем потребує нових технологій і стимулів. Провідні університети світу впроваджують програми з використання цифрових технологій у психосоматичній медицині, зокрема штучного інтелекту (AI), віртуальної реальності (VR) та телемедицини.

В Україні теж розвивається медичний VR для мінімізації наслідків травм воєнного часу. Суть підходу у використанні можливості повного чи часткового занурення пацієнта в терапевтичний сценарій для роботи з травмою, під контролем кваліфікованого фахівця, що дозволяє пройти шлях до одужання значно швидше. Впродовж 2024 року групою спеціалістів Навчально-наукового інституту психічного здоров'я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця було проведено дослідження з використанням віртуальної експозиційної терапії у лікуванні ПТСР ветеранів та цивільних осіб. Отримані результати стали основою для розробки першого в Україні клінічного протоколу та відповідної навчальної програми.

За даними ВООЗ у світі спостерігається дефіцит медичних працівників, у наших реаліях навантаження на лікарів і кадровий фактор потребують більш динамічної адаптації освітньої системи та пріоритетів державного фінансування. Нові рішення та технології за допомогою яких можна раціоналізувати час спеціаліста та підвищити ефективність соціально-медичної допомоги викликає все більший інтерес експертної спільноти.

Створення розгалуженої інфраструктури психологічної допомоги, у тому числі з VR-технологіями, – це не лише медичне, а й стратегічне завдання через призму управління ризиками та створення сприятливих умов для розвитку України.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...