Блог | Сльози свободи: як Херсон переживає звільнення та готується до нових викликів

У них немає світла, води, газу, в окремих місцях ловить інтернет. Попри ризики, люди вийшли ввечері на площу Свободи, бо вони святкують. Шалено святкують!

Уже скоро, як вщухнуть наші сльози і радість від звільнення Херсону, нас чекатиме страшне похмілля. Страшне, як на Київщині після відходу росіян, як в Ізюмі - з усвідомленням масштабу наших втрат і звірств русні. Це буде так само боляче.

І ми ще не встигнемо оговтатися від глибини нашої скорботи, як оговтається ворог на лівому березі окупованої Херсонщини і почне гатити по місту, тут не треба навіть бути воєнним експертом.

Але є суттєве але - обласний центр розблокований, лишилося пару-трійко днів стабілізаційних заходів, доловити недобитків.

І тепер у херсонців є оце безцінне, що вирівнює з нікопольцями, миколаївцями, сумчанами, чернігівцями, рештою воєнної країни - вільний вибір. Відчуття свого ліктя. З‘являться сапери, Нова пошта, Приватбанк, Пенсійний фонд.

З‘явиться поліція, дуже цікаво, як вони там, колаборанти, не всі ж виїхали? Як там женщіна Ружена, що співала у Москві в день "анексії" Херсонщини. Як там директорка моєї 30-ї школи Оксана Барнаш. І ще сотні і сотні зрадників.

В цій колотнечі дуже цікавить, як відрізнятимуть колаборантів від тих, хто був змушений під автоматами виконувати вимоги ворога. Зокрема, мій однокласник, який залишився на "хазяйстві" обллікарні і якого з родиною окупанти примусово вивезли на лівий берег.

То яким буде механізм ідентифікації і верифікації? Нині, зі звільненням обласного центру це питання постає найгостріше.

Цикл #ХерсонськіГолоси ще працює, бо попереду - звільнення лівобережної Херсонщини. Росіяни якраз скупчилися в селищах мого народження і зростання - Асканії-Новій та Новотроїцькому.

Пишіть мені, я безпечно все оприлюдню. Бо нарешті весь світ уже знає, як це, коли #ХерсонцеУкраїна Тож хай знає більше!