Росія вбила родину юного футболіста і вчительку з мамою: що відомо про загиблих від удару балістики по Сумах
У Сумах 13 квітня російська ракета вбила всю родину Мартиненків зі Старого Села. Мама Наталія, тато Микола та 11-річний син Максим того ранку поїхали на службу до протестантської церкви, яка розташована на сусідній вулиці від місця прильоту. Також загинула вчителька Марина Чудеса з мамою. Жінки після першого вибуху кинулися надавати допомогу, але друга ракета їх убила.
Докладніше про це – читайте у матеріалі OBOZ.UA.
Впізнали за яскраво-жовтою курткою
Про те, що родина Мартиненків загинула під час російського ракетного обстрілу центру Сум у Вербну неділю, стало відомо майже відразу. Жителі Старого Села побачили у соцмережах фото й відео з місця трагедії. Миколу впізнали за яскраво-жовтою курткою, адже у такому одязі на землі лежав один із загиблих.
"Місцеві згадали, що вранці Микола з дружиною та сином йшли на маршрутку до Сум. Вони щонеділі їздили до протестантської церкви, яка розташовується на паралельній вулиці з місцем вибухів. Микола був одягнений у таку ж саму куртку. Тож і забили на сполох", – розповідає один із мешканців села.
А вже в обід керівникові Старосільського ліцею зателефонували з ювенальної поліції та офіційно повідомили, що 6-класник Максим Мартиненко разом із батьками загинув.
Також відомо, що родина загинула від другого прильоту балістичної ракети. Перша вдарила по будівлі Сумського університету. Тоді сім'я пішла зі служби, вони попрямували у сторону, де трапився вибух. Але незабаром стався удар другою балістичною ракетою, яка вже була з касетним зарядом. Вона вибухнула просто в повітрі над головами людей, щоб було якнайбільше жертв. Від цих уламків і загинула родина Мартиненків.
Максим був єдиним сином у сім'ї. З рідних у них залишилася тільки хвора бабуся, яка прикута до ліжка.
Завжди був готовий зіграти у футбол
49-річна Наталія Мартиненко багато років працювала вихователькою у дитячому садку села. А потім звільнилася та зайнялася продажем французької косметики. В одному з торгових центрів у Сумах мала маленький магазин, де й працювала.
Микола Мартиненко був робітником, займався монтажем каналізації та земляними роботами. Згадують, що торік він серед добровольців брав участь у будівництві захисних споруд.
11-річний Максим навчався у Старосільському ліцеї.
"Він був добрим і чесним. Активний, міг як усі хлопчаки трохи балуватися. Але у межах норми, як-то кажуть. Мама Максима завжди цікавилася його справами у школі, спілкувалася з батьками. Хлопець захоплювався футболом, це була його пристрасть. М'яч завжди був із ним. Діти згадують, що Максиму можна було будь-коли зателефонувати й сказати: "Йдемо, у футбол пограємо", і він завжди був готовим", – розповідає OBOZ.UA його класна керівниця Дар'я Дорошенко.
Максим тренувався у футбольному клубі "Барса" у Сумах. Він дуже добре грав у футбол. Нещодавно разом із командою він повернувся зі змагань із Вінниці. А на останньому внутрішньоклубному змаганні встиг забити 4-5 м'ячів.
"Коли 2022 року я прийшов у клуб, Максим уже тут займався. Він років шість тут грав. Спокійний, не дуже балакучий, зате наполегливий хлопець. Я завжди його ставив у приклад усім. Уявіть, у сніг, дощ він завжди приїжджав на тренування із села. Інші тут, у місті, живуть – і то не завжди приходили, а він ніколи не пропускав. У нього була мрія стати класним футболістом. Батьки часто з ним приходили, цікавилися його успіхами", – розповів молодший тренер команди Сергій Ратушняк.
У школі також Максим грав у футбол. Там згадують, що на останньому турнірі хлопчик буквально витягнув свою команду в переможці.
З родичів у сім'ї залишилася лише паралізована бабуся. Наразі сільська рада займається організацією похорону разом із тренерами та спортивним клубом Максима, також допомагає церква, куди ходила сім'я..
Зупинилися, щоб допомогти пораненим
Також від другої касетної російської ракети загинула вчителька біології школи №2 Марина Чудеса разом із мамою Людмилою Сергієнко.
Її мама була медиком, а Марина активно допомагала ЗСУ, також вона пройшла курси тактичної медицини. Вона там була однією із найкращих учениць. Завжди мала турнікет і все необхідне для надання першої допомоги. Вони їхали машиною центром Сум, коли пролунав перший вибух. Зупинилися та кинулися на допомогу постраждалим. Вона ще встигла написати мені повідомлення, що в неї "все ок". А загинули вони від другої ракети. Я ще довго не могла повірити у це, бо в мене на телефоні було її повідомлення, а тут кажуть, що її більше немає", – розповідає її колега та подруга Надія Серпокрил.
За словами колеги, Марина була дуже світлою, доброю та веселою людиною. Дуже любила свою сім'ю, двох доньок Кіру та Олександру, а також чоловіка Володимира. Завжди балувала їх своєю випічкою.
"Вечір, а вона після роботи ще демонструє ласощі, які наготувала для родини", – згадує Надія Серпокрил.
Жінки разом допомагали 54-й бригаді БПЛА. Для них Марина також пекла та смажила пиріжки, у будь-який час завантажували машину для бійців. Також плели сітки.
Прощатимуться з Мариною Чудесою та її мамою у вівторок, 15 квітня.