РФ підірвала Каховську ГЕС 3 роки тому: на її місці знову постав унікальний Великий Луг. Фото

На місці знищеного росіянами Каховського водосховища формується нова природна екосистема, яку науковці називають одним із наймасштабніших прикладів природного відновлення річкової заплави. Водночас фахівці попереджають, що зникнення водосховища може призвести до кліматичних змін, проблем із водопостачанням та опустелювання півдня України.

Про відновлення природних екосистем після руйнування Каховської ГЕС медіа розповів керівник Херсонського підрозділу Національного екологічного центру України, доктор біологічних наук Іван Мойсієнко. Своє бачення наслідків ліквідації водосховища також висловив начальник Херсонського обласного гідрометцентру Юрій Кіріяк.

Наслідки підриву Каховської ГЕС

У ніч на 6 червня 2023 року окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС, яка на той момент перебувала під контролем росіян. Дамба була єдиною переправою через Дніпро після руйнування Антонівського мосту у 2022 році.

Підрив спричинив масштабне затоплення територій. На шляху води опинилися десятки населених пунктів. Точна кількість жертв досі невідома, оскільки найбільше постраждали окуповані райони лівобережної частини Херсонщини.

За словами Івана Мойсієнка, після руйнування греблі вода винесла до моря прісноводних риб, молюсків, тритонів та інші організми, які населяли водосховище. Більшість із них загинула.

Крім того, паводок спричинив значне забруднення. Потоки води пройшли через житлові райони, дачні масиви, ферми та території підприємств. Вода витікала з водосховища приблизно два тижні, а після її відступу на будівлях залишилися великі нашарування бруду.

Науковець зазначає, що екосистема самого Каховського водосховища фактично припинила існування. Йдеться про мільярди особин риб, молюсків, ракоподібних та водних рослин, які загинули впродовж кількох днів або тижнів.

Як відроджується Великий Луг

Попри масштаби екологічної катастрофи, на місці колишнього водосховища почав відновлюватися історичний Великий Луг.

За словами Івана Мойсієнка, Каховське водосховище було відносно бідною екосистемою через значну глибину. Натомість після сходження води на його місці виникла мозаїка природних комплексів: протоки, озера, тимчасово затоплювані ділянки та суходільні території.

Сьогодні на території колишнього водосховища переважають вербово-тополеві ліси. Також під час експедицій науковці фіксують збільшення кількості тварин та рослин. На території вже виявили рідкісні види, зокрема осоку житню, занесену до Червоної книги України. Також зростає кількість птахів та інших представників фауни.

Особливістю нового ландшафту стали зарості тамариксу, рослини, характерної для Середземномор'я та південних регіонів. За словами біолога, це свідчить про формування лісів південного типу.

Науковці також вважають, що додатковий шанс на відновлення отримали береза дніпровська та волошка крупнопридаткова – рідкісні види рослин, які перебувають під охороною. Наразі близько 75% території колишнього водосховища вже вкрито рослинністю, ще приблизно 12% займають водойми.

Чому дерева ростуть рекордними темпами

Дослідники звертають увагу на незвично швидке зростання вербових лісів на дні колишнього водосховища. Станом на жовтень 2025 року середня висота верб перевищувала п'ять метрів, а окремі дерева досягали понад семи метрів.

На думку науковців, цьому сприяє поєднання кількох факторів: велика кількість поживних речовин у ґрунті, достатня вологість та інтенсивне сонячне освітлення. Крім того, після осушення дна почалося активне розкладання органічних решток, накопичених за десятиліття існування водосховища. У результаті виділяється значна кількість вуглекислого газу, який рослини використовують під час фотосинтезу.

За словами Мойсієнка, молоді ліси не лише стримують пилові бурі та перешкоджають поширенню чужорідних видів рослин, а й поглинають вуглекислий газ. На думку еколога, процес природного відновлення відбувається настільки успішно, що втручатися в нього не варто. Він також висловив ідею створення на цій території біосферного заповідника.

Кліматологи попереджають про ризики для півдня

Начальник Херсонського обласного гідрометцентру Юрій Кіріяк вважає, що екологічне відновлення Великого Лугу не скасовує ризиків для південних областей. За його словами, Каховське водосховище десятиліттями впливало на клімат регіону та забезпечувало роботу системи меліорації.

Кіріяк наголошує, що до появи водосховища на Херсонщині спостерігалися часті посухи, суховії та процеси опустелювання. Після створення водосховища середня кількість опадів у регіоні суттєво зросла. Він пояснює це не лише випаровуванням із поверхні водосховища, а й роботою розгалуженої мережі каналів та систем зрошення.

На думку кліматолога, разом з глобальним потеплінням скорочення водних ресурсів може призвести до серйозних проблем для сільського господарства. За його словами, наслідки руйнування водосховища повною мірою можуть проявитися через 10–15 років.

Проблема водопостачання

Після знищення Каховського водосховища понад 1,5 мільйона людей залишилися без водопостачання. Проблема торкнулася 15 громад, зокрема Кривого Рогу, Марганця та Нікополя.

Щоб забезпечити населення водою, Україні довелося за 11 місяців побудувати новий водогін від річки Інгулець до Південного водосховища.

Кліматологи також звертають увагу на те, що Каховське водосховище поповнювало підземні води. Після його зникнення рівень ґрунтових вод почав знижуватися, що може створити додаткові труднощі з водозабезпеченням у майбутньому..

Великий Луг пропонують включити до списку ЮНЕСКО

Напередодні третьої річниці підриву Каховської ГЕС Українська природоохоронна група звернулася до Міністерства культури та Національної комісії України у справах ЮНЕСКО із пропозицією розпочати процес внесення Великого Лугу Нижнього Дніпра до Попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

"Три роки тому російський злочин спричинив одну з найбільших екологічних катастроф у сучасній історії Європи. Але разом із трагедією світ знову побачив Великий Луг – унікальний історичний і природний ландшафт, який століттями формував простір Запорозьких Січей та українського козацтва", – підкреслили природоохорнці.

Ініціативу вже підтримали понад 60 наукових, природоохоронних, культурних та громадських організацій з України, Великої Британії та Литви.

Як повідомляв OBOZ.UA, науковці намагаються змоделювати майбутнє водної безпеки півдня України після підриву окупантами Каховської ГЕС. Вони вважають, що вододефіцит у Нижньому Дніпрі не вийде розв'язати відбудовою одного об'єкта – навіть такого масштабного, як Каховське водосховище.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!