В Україні різко зросла кількість порушень на митниці: які товари на сотні мільйонів вилучено
Українцям "до межі" підвищили мобільні тарифи: ціни зросли у кілька разів
Чому учасники ринку вважають, що тариф у 400 грн на місяць – це небагато

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
У радянських школах контроль за зовнішнім виглядом і поведінкою учнів був одним із найважливіших інструментів виховання "правильної" радянської людини. Індивідуальність вважалася небезпечним відхиленням, а бажання мати інакший вигляд – майже ідеологічним викликом.
Вчителі та адміністрація шкіл отримували негласне право боротися з будь-якими проявами "буржуазного" або "західного" впливу найжорсткішими методами. Від довжини спідниці до кольору нігтів – усе могло стати приводом для серйозної розмови, приниження чи навіть фізичного покарання.
OBOZ.UA пропонує згадати найабсурдніші заборони, які запам’яталися тисячам колишніх радянських школярів.
На контрольних, самостійних та іспитах діяв жорсткий принцип: з класу виходила лише одна людина одночасно. Хочеш у туалет – чекай своєї черги. Багато хто роками пам’ятає принизливе відчуття, коли доводилося триматися до останнього, а іноді й не витримувати, бо "товариш ще не повернувся".
Використання калькуляторів на уроках математики та фізики суворо заборонялося аж до самого розпаду Союзу. Вважалося, що це розслабляє мозок і позбавляє дитину навичок усних обчислень. Навіть простенькі кишенькові моделі могли вилучити прямо на уроці.
Шкільна форма мала бути однаковою для всіх. Будь-яке відхилення – інший відтінок тканини, саморобні заклепки на лацканах чи рукавах, трохи інший крій – ставало приводом для цькувань, викликів батьків і навіть до винесення догани.
У 1980-х дівчата почали активно фарбуватися. Яскраві тіні, підведення, малинова помада, нафарбовані нігті – усе це вважалося ознакою "легкої поведінки".
Типова реакція вчителів коливалася від їдких коментарів ("Нігті нафарбувала, а голову не навчилася включати") до радикальних дій: дівчинку могли прямо з уроку відвести до туалету та змусити відмити макіяж господарським милом.
Довге волосся в хлопців асоціювалося з західними рок-музикантами та "гниллю". Зауваження робили постійно, відправляли стригтися, а найбільш запальні педагоги могли просто ножицями відрізати пасмо прямо в коридорі чи класі.
У різних школах ставлення було різним, але в багатьох закладах адміністрація влаштовувала справжні "рейди". Директор чи завуч з лінійкою стояли на вході та міряли відстань від коліна до краю спідниці. Якщо більш як 10 см – додому переодягатися. При цьому форма часто шилася "на виріст", і з роками природно вкорочувалася – це нікого не хвилювало.
Джинси вважалися символом буржуазного способу життя. Навіть у кінці 1980-х – на початку 1990-х у багатьох школах їх забороняли. Іноді робили єдине послаблення: можна прийти в джинсах лише в день народження.
Хоча офіційно СРСР був атеїстичною державою, багато дітей та їхніх сімей продовжували святкувати Великдень. Принесена до школи паска чи кілька фарбованих яєць могли обернутися серйозною прочуханкою, викликом батьків і звинуваченнями в "релігійному мракобіссі".
Наприкінці 1970-х і на початку 1980-х почалася мода на "дипломати" – жорсткі портфелі, що виглядали значно статусніше звичайних шкільних ранців. Це був один із небагатьох дозволених способів хоч трохи підкреслити індивідуальність.
Радянська школа виховувала не лише знання, а й головне – конформізм. Індивідуальність, якщо й проявлялася, то переважно через конфлікт, приниження і постійну боротьбу з системою, яка вимагала бути "як усі".
OBOZ.UA писав раніше, чому радянські школи змушували учнів вчитися по 6 днів на тиждень.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.
Не пропусти блискавку! Підписуйся на нас в Telegram
Чому учасники ринку вважають, що тариф у 400 грн на місяць – це небагато
Аварійна ситуація сталася під час виконання бойового завдання