Блог | Починаєш хворіти поруч із конкретною людиною? Це не просто збіг

Ви можете роками не хворіти, тримати баланс, відновлюватися після стресів — а потім з’являється одна конкретна людина, і тіло починає "сипатися". Без причин. Без логіки. Без діагнозів. В цій статті я розповім вам, чому це — не випадковість, а сигнал.

Ви помічали дивну річ: поруч із певною людиною у вас з’являється втома, загострюються хронічні проблеми, падає імунітет, "стрибає" тиск, починаються тривожні стани або болить шлунок? І що найцікавіше — лікарі не знаходять чіткої причини.

У воєнний час, коли нервова система і так працює на межі, такі сигнали стають ще гучнішими. І тіло починає говорити замість вас.

Тіло не бреше — воно захищається

З точки зору психосоматики та енергетики, людина — це не лише думки й емоції, а й енергетичне поле. Воно або підсилюється поруч з іншими, або виснажується.

Є люди, після розмови з якими хочеться жити. А є ті, після яких хочеться лягти і не вставати.

І справа не завжди в токсичності у звичному розумінні. Часто це несумісність на глибинному рівні: цінностей, ритмів, внутрішніх станів, навіть страхів. Організм не воює з людиною. Він воює за вас.

Чому хвороби "вмикаються" саме поруч із конкретною людиною

1. Хронічний стрес без конфлікту

Не всі конфлікти виглядають як сварки. Іноді це постійне напруження — ви стримуєте емоції, "ковтаєте" слова, підлаштовуєтесь. Тіло не вміє мовчати так, як розум. Воно реагує запаленням, спазмами, гормональними збоями.

2. Енергетичне виснаження

Є люди, які несвідомо живляться чужою увагою, болем, турботою. Після них з’являється відчуття, ніби з вас "зняли заряд". Спочатку — втома. Потім — безсоння. Далі — хвороба.

3. Несумісність на рівні ролей

Ви — доросла людина. А поруч з вами хтось постійно в ролі жертви, дитини або контролера. Тіло довго не витримує ролі, яка вам не належить. І починає ламатися, щоб ви нарешті зупинилися.

Воєнний час загострює все

Сьогодні українці живуть у стані фонової тривоги. Нервова система працює без пауз. І будь-який додатковий тиск — навіть у вигляді "просто складної людини" — може стати останньою краплею.

Саме тому зараз багато хто помічає:

• загострюються гастрити й панкреатити;
• з’являються аутоімунні реакції;
• падає імунітет без очевидних причин.

Тіло більше не має ресурсу терпіти.

Як зрозуміти, що справа не у випадковості

Поставте собі прості питання:

• Чи стає мені гірше фізично саме після спілкування з цією людиною?
• Чи зникають симптоми, коли я на відстані?
• Чи часто я відчуваю провину, напруження або необхідність "триматися" поруч із нею?

Якщо відповіді — "так", це вже не про випадковість. Це про межі. Хвороба часто приходить не як покарання, а як спосіб зупинити те, що ви не наважуєтесь зупинити самі.

Що робити, якщо тіло подає такий сигнал

1. Припиніть знецінювати свої відчуття. Якщо вам погано — це вже причина.
2. Зменшіть контакт, навіть тимчасово. Подивіться, як реагує тіло.
3. Відновлюйте межі — не поясненнями, а діями. Менше виправдовувань, більше тиші.
4. Дбайте про нервову систему. Сон, режим, вода, мінімум перевантажень — це не слабкість, це виживання.

Головне, що варто запам’ятати

Ви не зобов’язані хворіти, щоб комусь було зручно поруч із вами. Ви не повинні платити тілом за чужий дискомфорт, страхи чи невміння брати відповідальність.

І якщо поруч із конкретною людиною ви починаєте втрачати здоров’я — це не містика і не збіг. Це чесний, прямий сигнал вашого тіла: пора берегти себе.

Будьте здорові. Ваша Ярослава Солодєєва (Федорова), жриця Культу Санта-Муерте та спадкова відьма України.