"Перші 5 хвилин в Україні просто плакав": історія стартапера Івана Дудяка, який повернувся із США робити дрони

23-річний Іван Дудяк, фізик за фахом, у травні 2026 року повернувся в Україну після навчання у США. Він закінчив Harvey Mudd College, один із невеликих технічних університетів Сполучених Штатів, а тепер керує українською компанією "Чаркес", яка розробляє систему виявлення загроз для пілотів дронів і модуль навігації без GPS.

Про свою історію Дудяк розповів в інтерв’ю DOU. Він пояснив, чому вирішив залишити США, як започаткував стартап і чим займається команда в Україні.

Навчання у США та рішення повернутися

Дудяк народився і виріс у Херсоні. Приблизно в дев’ятому класі він зацікавився навчанням у США, а в серпні 2020 року вступив на програму United World Colleges, мережу з 18 міжнародних шкіл. Два роки він навчався в Танзанії, після чого вступив до Harvey Mudd College у південній Каліфорнії.

Повномасштабне вторгнення Росії застало Дудяка в Танзанії. Його родина залишалася в Херсоні, тому він постійно підтримував із нею зв’язок. За його словами, ще тоді в нього почало визрівати бажання повернутися в Україну.

Навчання у США він називає цікавим, але дуже вимогливим. За словами Дудяка, студентам доводилося опановувати не лише основну спеціальність, а й технічні та гуманітарні дисципліни, що створювало значне навантаження.

Згодом Іван вирішив, що не хоче залишатися у США лише заради навчання. Він завершив свій останній рік у Harvey Mudd College і після цього повернувся в Україну.

"Перші п’ять хвилин в Україні я просто плакав"

У травні цього року Дудяк вирішив перетнути український кордон пішки. До найближчої залізничної станції у Словаччині він доїхав, а потім пройшов 26 кілометрів до кордону.

Не знайшовши місця для ночівлі, він розклав спальник у лісі біля кордону й вирішив чекати світанку. За його словами, це мало символізувати нове народження та новий початок.

"Перші п’ять хвилин в Україні я просто плакав, не зупиняючись", – розповів Дудяк.

Після перетину кордону він зайшов на заправку і замовив свій перший хотдог. Перший тиждень після повернення, за словами стартапера, був сповнений емоцій та вражень. Найважливішим для нього стало те, що він нарешті побачив родину.

Як з’явився стартап "Чаркес"

За словами Івана, задумуватися над тим, чим він хоче займатися в житті, він почав після загибелі товариша на фронті. Приблизно в цей же час він зацікавився підприємництвом і разом з університетським товаришем зі США почав працювати над ідеєю технології для пошуку мін.

У 2023 році вони заснували в США компанію Sokil. Команда хотіла створювати недорогі системи для пошуку мін за допомогою дронів. Однак перенести цю технологію в Україну тоді не вдалося через особисті непорозуміння всередині команди та американські обмеження щодо експорту таких технологій.

У листопаді 2026 року Дудяк разом із товаришем Іваном Стадніком заснував компанію "Чаркес", яку вони зараз розбудовують в Україні. Команда зосередилася на автономних системах, які мають допомагати військовим виявляти об’єкти, які людина може не помітити.

"Чаркес" визначив для себе два основні продукти. Перший – система виявлення загроз, програмне забезпечення, яке в режимі реального часу допомагає пілоту проводити розвідку та підсвічує небезпеки. Другий – модуль позиціонування без GPS для літаків і дронів різних типів.

За словами Івана, система виявлення загроз уже проходить польові випробування та застосовується в бойових умовах. Модуль позиціонування без GPS команда готує до тестувань із виробниками.

Систему виявлення загроз тестують як програмне забезпечення, яке встановлюється на ноутбук і працює з відеоканалом. Команда проводила випробування з кількома бригадами під час виїздів на схід, а з іншими військовими тестування відбувалися онлайн.

Дудяк розповів, що система вже мала перші бойові виявлення. Водночас її доведення до робочого стану потребувало місяців роботи: команді довелося оптимізовувати програму під різні ноутбуки, збирати датасет і вирішувати технічні проблеми.

Під час одного з перших тестувань на Констянтинівському напрямку команда зрозуміла, що систему необхідно суттєво допрацювати. Після цього розробники змінили підхід до обробки даних та оптимізували архітектуру.

Під час повторного тестування військові оцінили результат як суттєво кращий. За словами Дудяка, були випадки, коли пілот не помічав загрозу, а програмне забезпечення її підсвічувало.

Наразі програмне забезпечення фокусується на виявленні "дронів-ждунів". Дані для датасету команда збирала самостійно, а частину отримувала від військових.

Звідки команда бере гроші

На створення та доведення мінімальних прототипів команді знадобилося кілька десятків тисяч доларів. Для рівня, на якому команда вже може самостійно працювати й розвиватися, за словами Івана, потрібні сотні тисяч доларів і більше.

Фінансування "Чаркес" отримує частково з власних коштів, частково з грантів. Команда також бере участь у відборі на український акселератор.

До прямих інвесторів розробники поки не звертаються. Дудяк пояснює це побоюванням, що венчурні інвестори можуть мати інші пріоритети щодо розвитку компанії.

Водночас стартапер наголошує, що команда отримує підтримку від української спільноти. Їм допомагають із тестуванням, зворотним зв'язком і пошуком фахівців.

Одного з інженерів для роботи з системами позиціонування команда знайшла після лекції Івана в українському університеті. Студент поставив йому запитання про архітектуру чипів у контексті edge computing, після співбесіди його взяли на роботу.

Дудяк також розповів, що команда регулярно відвідує заходи, спілкується з іншими розробниками та переймає їхній досвід. Він радить шукати можливості для живого спілкування, оскільки саме так, за його словами, простіше домовлятися про тестування.

Команда також змінила підхід до апаратної частини системи. Спочатку розробники планували використовувати модулі NVIDIA Jetson, але через проблеми з їхньою доступністю вирішили зробити систему сумісною з простішими та доступнішими модулями, зокрема Raspberry Pi.

Хлопець вважає, що для команди важливо не лише створити окремий прототип, а й бути готовим масштабувати виробництво, якщо з'явиться попит.

"У нас є два роки до мобілізаційного віку"

Дудяк вважає, що в разі продовження війни значну роль відіграватимуть автономні системи. За його словами, майбутня спроможність захищатися може дедалі більше залежати від виробничих можливостей і технологічного розвитку.

Наразі команда планує розвивати два основні продукти. Система виявлення загроз має допомогти "Чаркесу" налагодити зв’язки з різними бригадами та показати здатність команди створювати технічні рішення. Після готовності модуля позиціонування без GPS розробники планують масштабувати його використання.

Дудяк також розповів про особисту домовленість із товаришем Іваном Стадніком.

"Якщо держава не змінить правила, у нас є два роки до мобілізаційного віку, щоб довести, що ми ефективні в мілтеку, і отримати бронювання. Якщо цього не станеться, значить, ми недостатньо ефективні на своєму місці. Тоді підемо у Збройні сили", – сказав він.

За словами стартапера, зараз команді найбільше потрібна технічна експертиза – люди з багаторічним досвідом в embedded-системах або робототехніці, які могли б стати менторами.

Він наголосив, що сприймає роботу над стартапом як спосіб спрямувати свої переживання та цінності у практичне русло. Іван хоче працювати заради перемоги України, а отримані в українському ліцеї та американському університеті знання з математики й фізики використовує для розвитку власних технологічних рішень.

Нагадаємо, підрозділи Сил оборони України вже застосовують понад 70 систем на базі штучного інтелекту та комп’ютерного зору. Технології використовують для навігації, аналізу зображень, розпізнавання об’єктів і наведення безпілотників, зокрема без сигналу GPS.

Як писав OBOZ.UA, українська компанія SkyFall представила нове покоління дронів-перехоплювачів P1-Sun Long зі штучним інтелектом. Система здатна самостійно виявляти повітряну ціль на відстані до 800 метрів, захоплювати її та супроводжувати, а ШІ навчали на понад 10 тисячах відео реальних бойових перехоплень.

Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!