"Перша леді американського шоу-бізнесу" Софі Такер: уродженка українського Тульчина

'Перша леді американського шоу-бізнесу' Софі Такер: уродженка українського Тульчина

Софі Такер – співачка й актриса, "перша леді шоу-бізнесу", про яку в Америці розповідають легенди. Вона грала в театрі – сяяла в музичних спектаклях, працювала на радіо і телебаченні, знімалася в кіно. Історія її життя – яскрава ілюстрація "американської мрії": дівчинка з небагатої емігрантської сім'ї завдяки своєму таланту та працьовитості змогла досягти неймовірних висот в акторській професії. В Америці Такер була настільки популярна, що коли 1962 року одне з популярних друкованих видань запитало у своїх читачів, з яким прізвищем у них асоціюється ім'я Софі, відповідь була практично одноголосною: Такер. На жаль, на батьківщині актриси і співачки, в Україні, про неї відомо до образливого мало, принаймні – поки що.

Акторський дебют у сімейному ресторані

Соня Каліш – майбутня Софі Такер – народилася 13 січня 1886 (за іншими даними – 1887) року в багатодітній єврейській сім'ї в містечку Тульчин на Вінничині. Дівчинка була зовсім маленькою, коли її батьки переїхали з України до США, тому своєї малої батьківщини вона не пам'ятала. В Америці сім'я оселилася в Гартфорді, у штаті Коннектикут. Грошей, які, виїжджаючи з України, змогли наскладати батьки, що взяли на новому місці псевдонім Абуза, вистачило на те, щоб відкрити невеличкий родинний ресторан, у якому подавали кошерні страви єврейський кухні. Саме в ньому маленька Соня і дебютувала – вона співала, акомпануючи собі на піаніно, та розігрувала невеличкі гумористичні сценки. Згодом саме ці таланти лягли в основу акторської спеціалізації Такер, яка – завдяки природній пишності фігури – була напрочуд гармонійною в комічних ролях.

Невдалий шлюб і втеча до Нью-Йорка

Зовсім юною – у сімнадцятирічному віці – Соня вийшла заміж за Луїса Така, який схвалював її пристрасть до сцени. Його прізвище стало основою для псевдоніма, під яким Соня прославилася, – відтоді її звали Софі Такер. А ось шлюб, незважаючи на те, що в ньому в актриси народився син, тривав недовго. За словами Софі, з Таком вона не могла розвиватися: її не влаштовувала кар'єра провінційної співачки, а Луїс, якого сама Такер називала невдахою, був усім задоволений і відмовляв дружину від рішучих кроків. Зрештою, ці люди, які так не підходили одне одному, розлучилися, і після розлучення Такер у пошуках кращої долі вирушила до Нью-Йорка.

Спочатку Софі не вдавалося прорватися на сцену – їй, як і багатьом зіркам, довелося перебиватися випадковими заробітками і опановувати різні професії, жодна з яких стосувалася творчості. Джерело: ukrainky.com.ua

Непростий шлях на нью-йоркську сцену

Спочатку Софі не вдавалося прорватися на сцену – їй, як і багатьом зіркам, довелося перебиватися випадковими заробітками і опановувати різні професії, жодна з яких стосувалася творчості. Але на Софі все ж таки звернули увагу – свій шлях на нью-йоркській сцені вона почала як акторка водевілів і бурлеску, в цих жанрах вона змогла знайти застосування всім своїм талантам. За спогадами тих, кому довелося бачити Такер у виставах, вона дивовижно пародіювала "темношкірих товстух", причому робила це так майстерно, що маловідому публіці акторку глядачі вважали справжньою афроамериканкою і дуже дивувалися, дізнаючись, що це не так. Так само, як колись у батьківському ресторані, вона грала на роялі та співала, здебільшого регтайм і джаз. При цьому Софі сама писала для себе пісні, які одразу ж ставали хітами. Особливо популярною була її композиція "Моя єврейська мама", яку згодом виконували такі зірки, як Шарль Азнавур і Том Джонс.

Голлівудський "неформат"

Пік популярності Софі Такер в Америці припав на 30-ті роки – в цей час вона зіграла в кількох повнометражних голлівудських картинах, серед яких були "Голлівудські мелодії", "Чортовки не плачуть", "Слідуючи за хлопцями". Але продовження кар'єри в кіно не було – продюсери відверто говорили, що актриса для Голлівуду є "неформатом", і знімати її надалі відмовлялися. Проте у Такер все ж є персональна зірка на голлівудській "Алеї слави" – і це найвищий ступінь визнання її таланту і майстерності.

Пік популярності Софі Такер в Америці припав на 30-ті роки – в цей час вона зіграла в декількох повнометражних голлівудських картинах, серед яких були "Голлівудські мелодії", "Чортовки не плачуть", "Слідуючи за хлопцями". Джерело: ukrainky.com.ua

"Перша леді американського шоу-бізнесу" і TheLastoftheRedHotMamas

Незважаючи на "розлучення" з Голлівудом, Софі не сумувала. По-перше, їй вистачало естради, де вона могла розвернутися на всю міць свого багатогранного таланту, за те її і назвали "першою леді американського шоу-бізнесу". Тут вона стала чи не єдиною, хто у своїх гумористичних монологах дозволяв собі зачіпати тему сексу, що на той час в Америці для багатьох було табу. За це Софі отримала ще одне прізвисько – The Last of the Red Hot Mamas ("остання з гарячих матусь"). По-друге, її слава переступила межі Америки – тривалий час вона була доволі популярною в Європі. Такер не тільки підкорювала концертні зали, а й виступала перед королівськими особами – спочатку перед королем Георгом V, а потім і перед юною Єлизаветою II. З останньою зустріччю пов'язана легенда, яку часто згадують, розповідаючи про Софі Такер. Кажуть, що, розмовляючи з королевою, акторка багато жартувала щодо власної великої фігури, роблячи при цьому компліменти стрункості та витонченості Єлизавети, чим абсолютно її підкорила.

Самотня старість і велелюдні похорони

Останні роки життя Такер присвятила радіо, телебаченню, на якому жодне комедійне шоу не обходилося без її участі, і благодійності. Після розлучення з Таком Софі ще двічі виходила заміж, але стосунки з чоловіками – як і з єдиним сином – не склалися, і акторка почувалася дуже самотньою. Вона багато допомагала акторам-початківцям і літнім людям, які залишилися без опіки рідних, – засновувала премії та гранти, будувала на власний кошт лікарні та будинки для людей похилого віку. Коли Софі Такер не стало – вона померла від раку 9 лютого 1966 року в Нью-Йорку, – попрощатися з нею прийшло багато людей, вдячних їй не тільки за її іскрометний талант, а й за допомогу та підтримку.