'Перша леді американського шоу-бізнесу' Софі Такер: уродженка українського Тульчина
Софі Такер – співачка й актриса, "перша леді шоу-бізнесу", про яку в Америці розповідають легенди. Вона грала в театрі – сяяла в музичних спектаклях, працювала на радіо і телебаченні, знімалася в кіно. Історія її життя – яскрава ілюстрація "американської мрії": дівчинка з небагатої емігрантської сім'ї завдяки своєму таланту та працьовитості змогла досягти неймовірних висот в акторській професії. В Америці Такер була настільки популярна, що коли 1962 року одне з популярних друкованих видань запитало у своїх читачів, з яким прізвищем у них асоціюється ім'я Софі, відповідь була практично одноголосною: Такер. На жаль, на батьківщині актриси і співачки, в Україні, про неї відомо до образливого мало, принаймні – поки що.
Соня Каліш – майбутня Софі Такер – народилася 13 січня 1886 (за іншими даними – 1887) року в багатодітній єврейській сім'ї в містечку Тульчин на Вінничині. Дівчинка була зовсім маленькою, коли її батьки переїхали з України до США, тому своєї малої батьківщини вона не пам'ятала. В Америці сім'я оселилася в Гартфорді, у штаті Коннектикут. Грошей, які, виїжджаючи з України, змогли наскладати батьки, що взяли на новому місці псевдонім Абуза, вистачило на те, щоб відкрити невеличкий родинний ресторан, у якому подавали кошерні страви єврейський кухні. Саме в ньому маленька Соня і дебютувала – вона співала, акомпануючи собі на піаніно, та розігрувала невеличкі гумористичні сценки. Згодом саме ці таланти лягли в основу акторської спеціалізації Такер, яка – завдяки природній пишності фігури – була напрочуд гармонійною в комічних ролях.
Зовсім юною – у сімнадцятирічному віці – Соня вийшла заміж за Луїса Така, який схвалював її пристрасть до сцени. Його прізвище стало основою для псевдоніма, під яким Соня прославилася, – відтоді її звали Софі Такер. А ось шлюб, незважаючи на те, що в ньому в актриси народився син, тривав недовго. За словами Софі, з Таком вона не могла розвиватися: її не влаштовувала кар'єра провінційної співачки, а Луїс, якого сама Такер називала невдахою, був усім задоволений і відмовляв дружину від рішучих кроків. Зрештою, ці люди, які так не підходили одне одному, розлучилися, і після розлучення Такер у пошуках кращої долі вирушила до Нью-Йорка.
Спочатку Софі не вдавалося прорватися на сцену – їй, як і багатьом зіркам, довелося перебиватися випадковими заробітками і опановувати різні професії, жодна з яких стосувалася творчості. Джерело: ukrainky.com.ua
Спочатку Софі не вдавалося прорватися на сцену – їй, як і багатьом зіркам, довелося перебиватися випадковими заробітками і опановувати різні професії, жодна з яких стосувалася творчості. Але на Софі все ж таки звернули увагу – свій шлях на нью-йоркській сцені вона почала як акторка водевілів і бурлеску, в цих жанрах вона змогла знайти застосування всім своїм талантам. За спогадами тих, кому довелося бачити Такер у виставах, вона дивовижно пародіювала "темношкірих товстух", причому робила це так майстерно, що маловідому публіці акторку глядачі вважали справжньою афроамериканкою і дуже дивувалися, дізнаючись, що це не так. Так само, як колись у батьківському ресторані, вона грала на роялі та співала, здебільшого регтайм і джаз. При цьому Софі сама писала для себе пісні, які одразу ж ставали хітами. Особливо популярною була її композиція "Моя єврейська мама", яку згодом виконували такі зірки, як Шарль Азнавур і Том Джонс.
Пік популярності Софі Такер в Америці припав на 30-ті роки – в цей час вона зіграла в кількох повнометражних голлівудських картинах, серед яких були "Голлівудські мелодії", "Чортовки не плачуть", "Слідуючи за хлопцями". Але продовження кар'єри в кіно не було – продюсери відверто говорили, що актриса для Голлівуду є "неформатом", і знімати її надалі відмовлялися. Проте у Такер все ж є персональна зірка на голлівудській "Алеї слави" – і це найвищий ступінь визнання її таланту і майстерності.
Пік популярності Софі Такер в Америці припав на 30-ті роки – в цей час вона зіграла в декількох повнометражних голлівудських картинах, серед яких були "Голлівудські мелодії", "Чортовки не плачуть", "Слідуючи за хлопцями". Джерело: ukrainky.com.ua
Незважаючи на "розлучення" з Голлівудом, Софі не сумувала. По-перше, їй вистачало естради, де вона могла розвернутися на всю міць свого багатогранного таланту, за те її і назвали "першою леді американського шоу-бізнесу". Тут вона стала чи не єдиною, хто у своїх гумористичних монологах дозволяв собі зачіпати тему сексу, що на той час в Америці для багатьох було табу. За це Софі отримала ще одне прізвисько – The Last of the Red Hot Mamas ("остання з гарячих матусь"). По-друге, її слава переступила межі Америки – тривалий час вона була доволі популярною в Європі. Такер не тільки підкорювала концертні зали, а й виступала перед королівськими особами – спочатку перед королем Георгом V, а потім і перед юною Єлизаветою II. З останньою зустріччю пов'язана легенда, яку часто згадують, розповідаючи про Софі Такер. Кажуть, що, розмовляючи з королевою, акторка багато жартувала щодо власної великої фігури, роблячи при цьому компліменти стрункості та витонченості Єлизавети, чим абсолютно її підкорила.
Останні роки життя Такер присвятила радіо, телебаченню, на якому жодне комедійне шоу не обходилося без її участі, і благодійності. Після розлучення з Таком Софі ще двічі виходила заміж, але стосунки з чоловіками – як і з єдиним сином – не склалися, і акторка почувалася дуже самотньою. Вона багато допомагала акторам-початківцям і літнім людям, які залишилися без опіки рідних, – засновувала премії та гранти, будувала на власний кошт лікарні та будинки для людей похилого віку. Коли Софі Такер не стало – вона померла від раку 9 лютого 1966 року в Нью-Йорку, – попрощатися з нею прийшло багато людей, вдячних їй не тільки за її іскрометний талант, а й за допомогу та підтримку.