
Блог | Парфуми, лимонна кислота, медоносні бджоли: до чого тут гриби?

Нещодавно у видавництві "Бородатий Тамарин" вийшла книжка британського міколога Мерліна Шелдрейка "Заплутане життя". У ній він розглядає гриби — як "ключ до розуміння планети, на якій ми живемо". Вони розмелюють гірські породи, перетравлюють забруднювачі, живлять і вбивають рослини, виготовляють ліки, витворюють ґрунти, продукують їжу, впливають на склад земної атмосфери. І навіть визначають наше майбутнє.
Далі — кілька цікавих фактів про вміння і можливості грибів.
Грибна інфекція "відповідальна" за виготовлення парфумів і пахощів
В Індії та південно-східній Азії ростуть агарові дерева. Коли їх вражає грибок Phialophora parasitica, в деревині утворюється темна, ароматна смола — уд. З неї виготовляють парфуми, пахощі темного меду, насиченої деревини, вологих горіхів тощо. Для дерева смола — не що інше, як спосіб зупинити ріст гриба і "законсервувати" пошкоджене місце.
Грам найліпшого уду коштує більше за грам золота чи платини.
Гриби рятують колонії медоносних бджіл
Медоносні бджоли часто підхоплюють вірус деформованих крил, який їм передає кліщ Варроа (Varroa destructor). Через це вони народжуються з покрученими крильцями і не можуть літати. Дорослі комахи поширюють вірус в межах колоній, слабшають, гірше орієнтуються під час польоту і менше живуть.
Противірусні сполуки, які виробляють деякі гриби, наприклад, трутовик лакований, зменшують вірусне навантаження у десятки разів. Це може запобігати руйнуванню колоній медоносних бджіл.
Лимонна кислота — грибна справа
На пакетиках із лимонною кислотою традиційно зображують лимони, хоча у більшості випадків мали б — аспергіла чорного (Aspergillus niger). Саме цей мікроскопічний цвілевий гриб виробляє понад 90% лимонної кислоти у світі. Яким чином?
Його поміщають у живильне середовище, яке складається з величезної кількості цукру, незначної кількості поживних речовин і дрібки сульфату заліза.
Гриб безперестанку поїдає глюкозу, дихає, але через дефіцит заліза у нього змінюється метаболізм, внаслідок чого він починає надмірно виробляти лимонну кислоту як побічний продукт. Потім її очищають і кристалізують.
Із лимонів кислоту можна "вичавити", але це значно складніший і дороговартісний процес.
Гриби полюють на червів-нематод і маніпулюють мурахами-теслярами
Сотні видів нематодоїдних грибів, зокрема гливи, відрощують органи для полювання на черв’яків і видають хімічний сигнал, коли відчувають поживу. Деякі з них відрощують клейкі нитки або гілки, до яких прилипають нематоди. Інші мають гіфові зашморги — варто до них доторкнутися, вони надимаються і заманюють здобич у пастку.
Згадана глива створює гіфи (або нитки) з токсичною краплиною, яка паралізує нематоду.
Мерлін Шелдрейк зауважує, що більшість грибів полюють, коли їм бракує їжі, — не заради розваги.
Гриби-зомбі, наприклад, Ophiocordyceps unilateralis, захоплюють тіла комах-теслярів, щоб поширювати спори і завершувати свій життєвий цикл. Як це відбувається?
Гриб, який проростає з тіла мертвої комахи, розкидає мільйони мікроскопічних пор, які осідають на траві та листках рослин. Коли мураха пробігає по них, спори прилипають до хітинового панцира і проростають. Відтак мураха позбавляється страху висоти, видирається на найближчу рослину, за вказівкою гриба стискає щелепи навколо рослини (певної частини листка, де гриб матиме найкращі умови для розвитку), після чого міцелій "пришиває" її до поверхні.
Комаха стає поживним ресурсом і "катапультою" для спор, які сиплються донизу.
Тож хоч гриби і не мають мізків, але вони надзвичайно вигадливі і по-своєму розумні.
Гриби здатні лікувати депресію і тривожні розлади
Алкалоїд псилоцибін, складник псилоцибінових грибів, у тілі людини перетворюється на псилоцин, який впливає на серотонінові рецептори мозку — передусім 5-HT2A. Саме псилоцин викликає психоделічні ефекти: зміни сприйняття, настрою, свідомості.
Дослідження свідчать, що псилоцибін знижує прояви депресії, тривожність, страх смерті, екзистенційний дистрес. Це відбувається завдяки активації серотонінових рецепторів і посиленню нейропластичності мозку.
Але, по-перше, псилоцибін заборонений у більшості країн. Пацієнти вживають його виключно під наглядом лікарів, бо в окремих випадках він навпаки "вмикає" психічні розлади, посилює тривогу, викликає галюцинації. По-друге, його вивчення триває.
Завдяки грибам ми, люди, маємо статини, які знижують рівень холестерину; безліч противірусних і протиракових сполук; циклоспорин — імуносупресор, що уможливлює трансплантацію органів.
"Гриби виробляють 60 % ферментів, якими люди послуговуються в промисловості, а модифіковані штами дріжджів — 15 % усіх вакцин", — зазначає Мерлін Шелдрейк.
Водночас понад 90 % грибів залишаються незадокументованими, тож роботи у нас — не початий край. І розпочати її можна з читання книги "Заплутане життя", яка містить чорно-білі ілюстрації та кольорову вклейку.










