"Ніколи не ховався за чужі спини": у боях за Україну загинув захисник з позивним "Папай". Фото

У боях за Україну  загинув український воїн Андрій Гецко на псевдо "Папай". Уродженець нині окупованого Севастполя, з початком окупації він виїхав з Криму, мати та сестри залишилися там, а коли Андрій став до лав ЗСУ – відреклися від нього.

Про втрату розповів командир та давній друг Гецка Роман Ковальов. Він зазначив: Андрій ніколи не ховався за чужі спини і постійно рвався у бій з ворогом.

Що відомо про Героя

"Вчора, виконуючи мій наказ, на позиції загинув мій найкращий друг дитинства, із яким ми йдемо по життю з 1983 року, сержант Андрій Олександрович Гецко "Папай", – написав Ковальов.

Дружба між Андрієм та Романом зав'язалася ще у нині окупованому Криму.

"Ми мешкали з Андрієм в сусідніх під’їздах у Севастополі, разом вчилися в одному класі, ще в далеких двотисячних посеред Севастополя співали "Лента за лентою" і завжди вважали росіян окупантами. З початком окупації у 2014 році я пішов на війну, а Андрій, бувши другим механіком на кораблі, вже не міг повернутися додому – виїхав до Енергодару", – написав комбат Ковальов.

У Севастополі залишилися мати та дві сестри Андрія: виїздити з окупованого міста вони навідріз відмовилися.

Коли з Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну і Андрій Гецко став до лав українського війська, аби дати відсіч загарбникам – його, здавалося б, найрідніші люди відреклися від нього.

На полі бою захисник виявив себе справжнім воїном – мотивованим, впевненим у своїй правоті, незламним.

"Андрій ніколи не ховався за чужі спини, рвався в бій, був зразковим і дисциплінованим воїном. Постійно просився на позиції казав, що не може сидіти в штабі, коли козаки воюють. Він не був Джоном Рембо але свої позиції він тримав, місяцями демонструючи приклади мужності, стікості та вмотивованості. Одного разу він отримав поранення середньої тяжкості, але, через те, що на позиції з ним були новачки і розуміючи важливість її, Андрій відмовився від евакуації і залишився", – пригадав Ковальов.

До того ж, Андрій не зловживав давньою дружбою з командиром і не любив нею вихвалятися.

"Вчора більшість мого батальйону з подивом дізналчся, що виявляєть Папай – кращий друг комбата, бо по його поведінці та вимогам до нього з мого боку цього ніколи не можна було зрозуміти. Дякую, друже, тобі за твоє життя та службу, і вибач мені", – написав Ковальов.

До пронизливого допису про полеглого на полі бою друга він приклав відео, на якому сам Андрій зізнається: попри всі труднощі він  був щасливий від того, що у найскладніший період в новітній історії України опинився там, де був, і отримав змогу боротися за рідну країну, незалежність і справедливість пліч-о-пліч з побратимами. Особливо виразно він це це усвідомив під час боїв за Куп'янськ.

"Як не дивно, я відчув, що щасливий від того, що знаходжусь саме тут. Тут я дуже потрібен. Тут моє місце. І я радий тут бути... Буває різний настрій. Але я хотів бути у ЗСУ. Я хотів захищати свою країну. І я це роблю – на своєму місці. І мені це подобається", – каже захисник на відео.

Як розповідав OBOZ.UA, на Запоріжжі загинув захисник із Одещини. Життя Дениса Федорова обірвалося 9 серпня на Запоріжжі.

Також на війні загинув 21-річний морпіх. Євген Мінженер втратив на фронті ногу, та попри все повернувся до лав Сил оборони України.

Також повідомлялося, що війна обірвала життя учасника гурту "Руки'в Брюки". Анатолій Ткач долучився до лав Збройних Сил України у липні 2024 року та проходив службу в складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!