"Моє спортивне минуле вже не раз виручало": солдат "Ендшпіль" розповів, як потрапив до лав ССО
До своїх 28 років він встиг повоювати на різних посадах у складі Сил спеціальних операцій. Стрілець, розвідник, гранатометник. Постійно на передовій, бойові завдання, складні місії. Але роль амбасадора ССО, яку наразі виконує солдат 144-го центру з Волині на псевдо "Ендшпіль", є не менш відповідальною…
– Ендшпіль – цікавий позивний. Звідки він?
– Почнемо з того, що в дитинстві в рідному Ковелі я займався багатьма видами спорту – захищав честь школи на міських змаганнях з футболу, виступав на байдарці-одиночці на юнацькій першості області з греблі. Але найулюбленішими все ж таки були шахи.
За дошкою я – з шести років. Любов до цієї гри прийшла до мене, як то кажуть, з молоком матері. Свого часу мама була кандидатом у майстри спорту з шахів, з часом почала працювати арбітром міжнародної категорії, а також тренувати вихованців дитячо-юнацької спортивної школи. Як за таких розкладів я міг не прикіпити душею до шахів? Виступав в обласних турнірах, їздив на змагання до Польщі, підняв свій рейтинг до першого дорослого розряду.
Пам'ятаю, 2006 року до нас у ДЮСШ завітав легендарний український гросмейстер, чемпіон світу та Європи, неодноразовий переможець шахових олімпіад і престижних турнірів Василь Іванчук. Він взяв участь у сеансі одночасної гри, а ще презентував книгу про себе "Шахові новели Василя Іванчука". Для мене, 9-річного, це були неймовірні враження!
Повертаючись до питання про позивний. У шахах є термін – "ендшпіль". Це завершальна стадія партії. З моїм ставленням до гри я не міг придумати для себе більш відповідного псевдо.
Зізнаюсь, навіть зараз, коли є вільна хвилинка між виконанням військових завдань, буває, з побратимом організуємо якусь партейку. Такий собі активний перепочинок, що трохи заспокоює, відволікає…
– Можна сказати, основне хобі…
– До війни таких було два. Окрім шахів, полюбляв риболовлю, причому спортивного плану. Щука, судак, хижаки — мій профіль. На жаль, зараз із зрозумілих причин рідко щастить брати до рук вудочку.
– Між іншим, а ким ти був у цивільному житті?
– За фахом я тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, певний час працював у деревообробці, потім у Польщі, коли друзі познайомили з британською програмою IRATA, знайшов себе у промисловому альпінізмі. Там була дружня команда, і ця робота навчила дисципліні та відповідальності.
Три з половиною роки варився в енергетичній галузі, будували вежі ліній електропередач. Звісно, хочеться іншого альпінізму, туристичного – в Альпи, Гімалаї, але нічого – після нашої перемоги ще помандруємо…
– Напевно, твої юнацькі спортивні захоплення частенько стають в нагоді під час військової служби?
– Авжеж! Шахи – це, радше, ближче до тактики. Футбол і гребля – про витривалість, боротьба заклала фундамент для самооборони. Дуже допомагає на завданнях і промисловий альпінізм. Добре орієнтуюсь на місцевості, мапа мені не потрібна. Заведи мене вглиб лісу на 10 км – вийду без проблем. Можу в’язати різні вузли, на мотузці з’їхати з дев’ятого поверху.
– Знаємо, зараз тебе перевели з бойової групи до тилового підрозділу. Проблеми зі здоров’ям?
– На жаль. Під час виходів дав велике навантаження на коліно, пошкодив меніск. Біль став хронічним, зробили МРТ. Треба було лягати на курси реабілітації, масажів, аби зміцнити колінний суглоб. Я своєчасно відмовився. Все це вплинуло на фізичний стан…
– Давно ти в лавах Сил спеціальних операцій?
– З липня 2023-го. Раніше, після початку повномасштабного вторгнення, я спробував вступити до тероборони, але тоді мене не взяли, бо не мав військового досвіду. У ТЦК сказали: "Ще молодий". Після восьмого приходу це вже почало дратувати, тому просто чекав на повістку.
Коли вона нарешті прийшла, пройшов ВЛК і думав, що потраплю до звичайної сухопутної частини. Але якраз побачив ролик на YouTube про Q-курс ССО, який мене зачепив, і подумав: "Чим я гірший? Чому не спробувати?" Так я і прийняв рішення підписати контракт.
– Тобто саме відео стало для тебемотиватором?
– Саме так! У ролику було показано, як хлопці професійно діють у бою, як вони працюють у злагоджених групах. Говорилося про те, що це не просто військовий підрозділ, а братерство. Мені це дуже зайшло.
Потім почалося навчання. Базовий курс – півтора місяця. Там засвоювали основи – поводження зі зброєю, базову тактику. Після цього близько шести тижнів була фахова підготовка. Розмови про те, що без належних навчань відправляють на завдання, не відповідають дійсності. В усякому разі, в ССО я такого не бачив.
– Ти працюєш у групі. Що таке група у твоєму розумінні?
– Злагоджений механізм. Кожен із бійців виконує свою роль, але при цьому знає ще кілька спеціальностей, щоб замінити побратима у разі необхідності. Приміром, якщо поранили медика, обов’язково має бути ще людина, яка добре знається на медицині. Я вже не кажу про те, що азами такмеду має володіти кожен. Група – це одне ціле, де всі розуміють один одного з півслова.
Як правило, ми працювали в групах по 4–8 людей: розвідка, дорозвідка, виходи на закріплення позицій, вогнева підтримка, прикриття. Була історія, заходили на позицію у ста метрах від ворога, коли ті почали насипати з усіх стволів – кулеметів, артилерії. Благо, побратим по дорозі зафіксував облаштовану позицію, де можна було перечекати обстріл і вчасно зреагував, миттєво потягнувши мене в те укриття. Взаємодопомога в групі – незамінна річ.
– Часто люди переймаються своєю фізичною підготовкою. Це критично?
– Ні. Так, фізична форма важлива, але головне – що в тебе в голові. Якщо ти маєш розуміння, як діяти, ти можеш компенсувати брак сили витривалістю та вміннями. Крім того, фізичну форму можна розвинути.
– Чи відчуваєш себе амбасадором ССО?
– Якщо моє інтерв’ю допоможе комусь ухвалити рішення долучитися – значить, буду вважати завдання виконаним. Головний стрижень Сил спеціальних операцій – це мотивація і можливість служити за обраним фахом, який зазвичай наближений до цивільного.
Олена ПИРОЖЕНКО
Бажаєш приєднатися до еліти ЗСУ – звертайся в "ССО Рекрутинг"!
Телефон: 0800357174
Адреси офісів ССО Рекрутинг:
Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 1.
Дніпро, проспект Олександра Поля, 2.
Хмельницький, вул. Соборна, 16. ЦНАП.