"Кіпр, що понад пів століття живе з болем окупації, розуміє боротьбу України". Інтерв'ю із послом Сергієм Ніжинським

– Добрий день, пане Посол! Дякуємо, що знайшли час для ґрунтовної розмови з українською аудиторією саме зараз, коли Кіпр переживає непростий період через регіональну ескалацію, а Україна продовжує боротьбу за свою свободу. Ви очолюєте посольство з вересня 2025 року. За ці місяці відбулося чимало знакових подій. Розкажіть, будь ласка, про ключові досягнення українсько-кіпрських відносин за останній період, з особливим акцентом на те, як Кіпр підтримує Україну в умовах повномасштабної війни з Росією.

– Добрий день! Дуже радий цій можливості. Дійсно, з осені 2025 року наші відносини вийшли на якісно новий рівень. Кіпр, як країна, що вже понад пів століття живе з болем окупації третини своєї території, розуміє нашу боротьбу не абстрактно, а на власному досвіді. Ця глибока емпатія робить підтримку Кіпру особливо щирою, принциповою та стійкою.

З 2022 року Кіпр послідовно підтримує всі санкційні пакети ЄС проти РФ, підтримує загальноєвропейську позицію використання заморожених російських активів на користь України та її повоєнного відновлення. Важливим етапом став грудень 2025 року: зустріч президента Володимира Зеленського з президентом Кіпру Нікосом Христодулідісом у Києві. Тоді були досягнуті принципові домовленості щодо посилення співпраці, підтримки України на всіх рівнях.

А вже 7 січня 2026 року, коли Кіпр офіційно взяв на себе головування в Раді ЄС (з 1 січня по 30 червня 2026 року), президент Зеленський відвідав Нікосію – це був перший візит українського лідера на Кіпр за довгі роки. Під час переговорів Україна була прямо визначена як центральний пріоритет кіпрського президентства. Президент Христодулідіс публічно заявив: "Ukraine will be a central priority of our Presidency". Кіпр активно просуває прогрес у переговорах, незважаючи на відомі перешкоди з боку окремих країн-членів.

– Які конкретні кроки Кіпру ви вважаєте найбільш вагомими проявами підтримки України? Чи є цифри, проєкти, які можна назвати?

– Підтримка багатошарова. По-перше, гуманітарна та соціальна: з початку повномасштабного вторгнення Кіпр надає стабільну допомогу українцям. На острові зареєстровано понад 24 тисячі наших громадян зі статусом тимчасового захисту – це одна з найбільших громад відносно до населення Кіпру (близько 1 млн осіб). Держава дає право на роботу, фінансує медичне страхування, освіту для дітей, інтеграційні програми. Посольство щодня працює над консульськими питаннями, легалізацією документів.

По-друге, Кіпр бере участь у всіх європейських програмах: від військової допомоги через Європейський фонд миру до економічного відновлення України в рамках Ukraine Facility. На дипломатичному рівні – повна підтримка нашої євроінтеграції. У січні 2026 року Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відвідав Кіпр, провів інтенсивні переговори з колегою Константіносом Комбосом. Обговорювали посилення оборонної співпраці, кібербезпеки, енергетичної незалежності від російських ресурсів, а також посилення санкцій.

– Культурні та меморіальні заходи також відіграють велику роль. Які найяскравіші події останніх місяців?

– Ми свідомо будуємо містки через спільні християнські цінності, історичні паралелі та культурну близькість. У 2025–2026 роках відбулися потужні заходи: виставки українського сучасного мистецтва та ікон у Нікосії та Ларнаці, концерти класичної та сучасної музики, допрем’єрні та повторні покази українських фільмів – "Малевич", "Мавка: Лісова пісня", "Порцелянова війна", "Друге дихання" (про ветеранів), "День Незалежності".

Особливо зворушливими були заходи до 92-х роковин Голодомору: вечір пам'яті у Маронітській церкві Богоматері Благодаті, виставка "Ікони на ящиках з-під зброї" (за благословенням Вселенського Патріарха Варфоломія), виступи хору "Українські співанки" та ГО "Культурний десант", масові акції зі свічками на площі Елефтерія – прості кіпріоти приєдналися до мовчазної ходи пам’яті.

У січні 2026 року ми організували візит студентів Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка та Національного університету "Києво-Могилянська академія": семінари, обмін досвідом, візити до серій міст, брифінг від ООН щодо кіпрського мирного процесу. Це не просто обмін – це інвестиція в майбутнє покоління лідерів, які розумітимуть один одного.

А ще, одним з важливих досягнень є розвиток міжцерковних зв'язків. Після зустрічі президента Володимира Зеленського з предстоятелем Кіпрської Православної Церкви Архієпископом Георгіосом, яку важко переоцінити в історичному контексті, нам вдалося організувати спільну молитву за мир в Україні за участі Архієпископа Георгія. Подія відбулася в храмі Божої Матері Македонітісса в Нікосії, а потім був сніданок представників Посольства з Митрополитом, для мене це велика честь.

– Посольство активно веде публічну дипломатію. Як ці заходи змінюють сприйняття України на Кіпрі?

– Публічна дипломатія – наш головний інструмент протидії російській дезінформації та зміцнення солідарності. Ми системно доносимо правду про війну, зберігаємо національну пам’ять, популяризуємо українську культуру.

Ключові події: благодійні покази фільмів у кінотеатрах, фотовиставки про Майдан, Голодомор, українських дітей, чиє життя кожного дня у небезпеці, в також фотовиставка про Херсон. Сильною подією був концерт українського хору на головній площі Нікосії до Дня Соборності. До Дня Гідності та Свободи – грандіозний прийом у готелі "Hilton Nicosia" за участю понад 300 гостей (урядовці, дипломати, парламентарі, журналісти, громада): концерт "Культурного десанту", виставка ікон, зразки українських БПЛА, демонстрація на екранах відео про події в Україні.

Активна робота в соціальних мережах, регулярні інтерв’ю кіпрським ЗМІ дозволяють ефективно ламати російські наративи. Результат помітний: український імідж на Кіпрі суттєво покращився. Нас бачать не лише як жертву агресії, а як сильну, культурно багату націю з непереможним духом, яка бореться за спільні європейські цінності.

– Пане Посол, як українці на Кіпрі ідентифікують себе з Україною?

– Абсолютна більшість українців на Кіпрі пишаються своєю країною, особливо після 24 лютого 2022 року. Вони несуть Україну з собою, активно беруть участь у заходах Посольства, волонтерять, підтримують ЗСУ – це найкращий доказ сильної ідентифікації з Україною. Мені подобається, як зараз наше ком'юніті розвиває різнопланові проєкти. Наприклад, нещодавно почав роботу Yang Business Club. Активні люди, якісний нетворкінг, проукраїнська позиція – і так зараз відбувається в багатьох нішах. Посольство вітає такі ініціативи.

– Як українська громада на Кіпрі зберігає та розвиває українську культуру?

– Культура тримає нас разом і не дає забути, хто ми і звідки. На Кіпрі діють українські школи, де діти вивчають мову, історію, традиції; проводяться концерти, виставки, театральні постановки. Активно діють Товариство Української – Кіпрської Дружби, Українській Дім в Пафосі, культурний центр "Обійми" в Ларнаці, а єдиний україномовний ресурс на Кіпрі UKRCY.news промотує всі події. Ми активно підтримуємо Посольством різні ініціативи, наші зусилля, від освіти до культурної дипломатії спрямовані на те, щоб українська культура розвивалася.

– Яка роль української мови в житті української громади на Кіпрі? І що Ви порадите українцям – Мова – це елемент національної безпеки та оборони.

– Кожного разу, коли ви кажете дитині українською, співаєте колискову українською, вітаєтеся українською – ви зміцнюєте Україну тут, на Кіпрі. Прапор, вишиванка, пісня, мова – це сьогодні інструменти збереження себе як нації.

Громада вже достатньо велика (близько 2,6% населення острова), щоб мати моральне право на повагу, але це право треба заслужити щоденним вибором: Україна, українська культура, українська мова.

Посольство зі своєї сторони для задоволення мовних потреб громади, ініціювало перед кіпрським Урядом питання щодо ретрансляції на території острову Українського радіо.

– Міжнародна організація з міграції (IOM) нещодавно запустила на Кіпрі опитувальник українською мовою для оцінки потреб українців. До цього організація приділяла основну увагу лише громадянам Афганістану, Сирії та Індії. Як Ви оцінюєте цей крок і чи означає він зміну пріоритетів IOM на Кіпрі щодо підтримки українців?

– Це важливий і давно очікуваний крок, який дозволить точніше оцінити реальні потреби тисяч українців, які знайшли тимчасовий захист на острові після початку повномасштабного вторгнення РФ.

До цього часу українська громада на Кіпрі – одна з найбільш чисельних серед країн ЄС на душу населення, фактично залишалася поза основним фокусом багатьох міжнародних гуманітарних програм, які були орієнтовані переважно на громадян країн Близького Сходу та Південної Азії. Ми неодноразово порушували це питання в діалозі з IOM, урядом Кіпру та іншими партнерами, наголошуючи, що українці також потребують системної підтримки в питаннях інтеграції, працевлаштування, освіти дітей, психологічної допомоги та доступу до довгострокових програм.

Запуск опитувальника українською – це визнання того, що українські громадяни становлять значну та вразливу групу на Кіпрі. Ми сподіваємося, що результати цього опитування стануть основою для розширення конкретних проєктів IOM саме для українців: від мовних курсів і професійної перекваліфікації до підтримки в питаннях житла та соціальної інтеграції.

Посольство України в Республіці Кіпр активно сприяло цьому процесу: ми підтримували контакти з представниками IOM, інформували громаду та закликали українців брати активну участь в опитуванні.

Ми продовжуємо роботу, щоб українці на Кіпрі мали рівний доступ до всіх можливостей і програм, які надають міжнародні організації та уряд Кіпру. Дякую IOM за цей крок уперед і сподіваюся на подальшу плідну співпрацю."

– Як Кіпр протидіє російському впливу, враховуючи історично тісні економічні зв’язки з РФ? Чи є інші важливі дипломатичні досягнення?

– Кіпр повністю підтримав санкції ЄС і фактично відмовився від ролі "офшорного хабу" для російських коштів у Середземномор’ї. Кіпрська влада суттєво посилила контроль за компаніями з російським капіталом – це заблокувало обіг мільярдів євро, які могли б обійти санкції. У 2026 році ми провели низку зустрічей з кіпрськими урядовцями щодо кібербезпеки та енергетики.

До четвертих роковин широкомасштабного вторгнення РФ (24 лютого 2026) ми разом з європейськими та британськими колегами підписали потужний Op-ed (Opinion Decision) на підтримку України під назвою "United in Solidarity with Ukraine" ("Об’єднані в солідарності з Україною").

Документ підписали Посли 17 держав, акредитованих у Республіці Кіпр (включаючи Україну): Бельгія, Велика Британія, Данія, Естонія, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція.

Підписання Op-ed 17 послами з ключових країн ЄС та НАТО чітко сигналізує про непохитну підтримку України з боку об’єднаної Європи. Це особливо цінно в умовах, коли окремі держави-члени ЄС періодично демонструють різні підходи до питання санкцій та військової допомоги.

У тексті спеціально акцентовано на необхідності збереження та посилення санкційного режиму проти РФ, використання заморожених російських активів для відбудови України, а також неприпустимість будь-яких спроб обходу обмежень. Це відповідає пріоритетам української дипломатії на 2026 рік.

Ініціатива стала важливим кроком у поглибленні політичного діалогу з Кіпром – державою, яка з 1 січня 2026 року головує в Раді ЄС. Підтримка з боку Нікосії в ЄС, зокрема у питаннях санкцій, європейської інтеграції України та використання російських активів, набуває особливого значення саме в період кіпрського головування.

Окрім того, публічна солідарність європейських послів сприяє нейтралізації проросійських наративів на острові та зміцненню позицій української громади.

– Як поточна ескалація на Близькому Сході, зокрема військова операція США та Ізраїлю проти Ірану з 28 лютого 2026 року впливає на Кіпр і на наші відносини? Чи є паралелі з українськими викликами?

– Ситуація напружена. Операція США та Ізраїлю (Operation Epic Fury / Lion’s Roar) спрямована на знищення ядерної та ракетної програми Ірану, його військової інфраструктури та керівництва. Іран відповів дроновими та ракетними ударами, що призвело до ескалації по всьому регіону.

На Кіпрі це проявилося безпосередньо: 1 березня 2026 року БПЛА (імовірно Shahed, запущений з боку ліванського напрямку – Hezbollah) влучив у RAF Akrotiri, британську базу. Було завдано мінімальних пошкоджень, але аеропорти тимчасово закривалися, Греція перекинула F-16, ЄС посилив військово-морську присутність у Східному Середземномор’ї. Це створило реальну загрозу для цивільного населення та туризму. Ну і звичайно була перенесена низка заходів у рамках кіпрського головування в ЄС.

Паралелі з Україною очевидні: Кіпр, як і ми, стикається з агресором, що порушує міжнародне право, використовує гібридні методи (дрони, дезінформація), і залежить від солідарності союзників. Ми посилили діалог щодо регіональної безпеки, обміну досвідом протидії гібридним загрозам, кібербезпеки та енергетичної диверсифікації. Під час кіпрського головування в ЄС ці теми набувають ще більшої актуальності. Україна підтримує Кіпр у збереженні нейтралітету, але наголошує на важливості колективної оборони ЄС. Це не лише виклики, а й можливість для глибшої інтеграції наших позицій в ООН та ЄС щодо стримування агресорів – чи то РФ, чи Іран.

– Які особисті досягнення ви вважаєте найважливішими за час каденції?

– З самого початку каденції я розумів, що в цей час, з існуючими викликами, маю бути державним кризис менеджером, який має налагодити певні процеси і задати тональність. Мушу сказати, що багато чого вдалося, впізнаваність та репутація посольства як сильного гравця на Кіпрі, з яким треба рахуватись, зросла.

Після вручення вірчих грамот у вересні 2025 року я зосередився на максимальному посиленні солідарності. Організував та супроводжував ключові візити: президента Володимира Зеленського (січень 2026), міністра закордонних справ Андрія Сибіги, парламентських делегацій (Олександр Ткаченко, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Олександр Мережко), делегації ВРУ міжпарламентської групи дружби Україна-Кіпр. Активно працюю з українською громадою.

Особисто брав участь у дискусіях щодо регіональної безпеки (лютий 2026), координував співпрацю з ООН на Кіпрі (зустріч з Хассімом Діагне). Загалом ми суттєво поглибили довіру – Кіпр став одним з найактивніших союзників України в ЄС.

За всім цим стоїть велика робота нашої команди. Я дуже дякую своїм колегам у Посольстві за внесок в усі процеси, починаючи з налагодження роботи соцмереж. Це новий рівень проведення заходів, нові партнерства, створення спільних проєктів з громадою, потужні колаборації з іншими посольствами і державними установами Кіпру, посилення роботи консульства. За кілька місяців ми відкрили нові можливості, задали високий темп, побачили результати.

– Які плани на найближчі місяці? Чого ви очікуєте від кіпрського головування в ЄС?

– Під час головування Кіпру ми фокусуємося на кількох ключових напрямках: прогрес у переговорах про членство України (відкриття нових кластерів), посилення оборонної співпраці, спільні проєкти зеленої енергетики та кібербезпеки. Очікуємо нових візитів на високому рівні, включаючи можливі зустрічі в Нікосії та Брюсселі. Посольство продовжить культурні обміни, підтримку діаспори, протидію дезінформації.

Головне досягнення, якого ми прагнемо, – це не декларації, а реальні дії. Кіпр демонструє, що маленька країна може бути потужним голосом солідарності. Разом ми будуємо сильнішу, безпечнішу, об’єднану Європу, де агресія не має місця. Дякую за солідарність і підтримку. Слава Україні!