Блог | Григорій Квітка-Основʼяненко – оборонець українського світу і критик московського ладу
29 листопада 2023 року відзначаємо 245 років від дня народження українського прозаїка, драматурга і культурного та громадського діяча Григорія Квітки-Основʼяненка (1778-1843).
Квітка-Основʼяненко - знаменитий харківʼянин, один із творців першого в Україні журналу "Український вісник" та Харківської губернської бібліотеки, оборонець української мови. Його популярні твори "Конотопська відьма", "Сватання на Гончарівці", "Шельменко-дощик", Маруся" перекладено багатьма мовами.
Тарас Шевченко присвятив йому свій вірш "До Основʼяненка" та виконав ілюстрації до його кількох творів. У цьому вірші Шевченко відверто застерігає як Основʼяненка та й усіх українців:
"А до того - Московщина,
Кругом чужі люде…
…Тяжко, батьку,
Жити з ворогами!"
Твори Григорія Квітки-Основʼяненка - це правдивий опис життя простих людей в тодішній Україні та, зокрема, на Слобожанщині.. Недаремно ж пропагуючи народну версію української мови у своїх творах, він пояснював:
"Як говоримо, так і писати треба!"
Але якщо проза і комедії на українську тематику добрі відомі читачам, то авторське порівняння ментальності українців та росіян, на основі опису їх побуту і традицій, менш знані.
Отож, процитую фрагмент із "Салдацького патрета"(1833 рік) про сусідів-росіян, які проживали поблизу Харківщини.
"Вже і в Липцях завелися кабаки, неначе - нехай Бог милує - у Расєї. Відкіля ж то се узялося? Общество нас так прикрутило, що, бач, відкупщик за нас, хто не здужа, зносив гроші за подушне; так узявсь не за справжніх відкупщиків, а - таки нічого гріха таїти - знайшовсь із наших, хрещених людей, що уступив у їх віру, як той Юда, узявсь держать і Липці, і другії слободи на московський лад; і вже в них не шинок зоветься, а кабак, і там вже уся московська натура, там усе москаль наголо, як в Туреччині турки; та усе народ проворний: ні доїсть, ні доспить, усе об тім тільки й дума, щоб заробить копійку. Така вже їх московська поведенція!
А як тільки нашого братчика, хоч би і в кабаці, обдурюють, так ну, ну, ну!
Отсе, коли прийшов з посудиною, щоб купити до хазяйства на скільки треба горілки, то хоч трохи заслухайся або задивись, то й не доллє повної міри, та мерщій і всипа у твою посудину, і вже хоч спор, хоч лайся, а він тебе впровадить геть.
Коли ти хочеш випити, то буцімто й добрий: за гривню зачеркне із діжки таки повнісіньку; тут станеш уси розгляджувати, та втираєшся, та поцмокаєш хорошенько і збираєшся, як то гарненько натощака випʼєш, та тільки на руку підняв, та ще й до рота не доніс, як, урагова його мати зна, де москальча у гаспида озьметься, таки наче як той, що… дух свят при нашій хаті!…Підбіжить, підтовкне - плюсь! - більш половини чарки назад у діжку! Лихо, тай годі. Пʼєш мерщій, бо розливальщик ще стане і чарку віднімати. Випив…так що ж бо?…Як там кажуть: по бороді потекло, а в рот не попало; а вже й не кажи, щоб по животу пішло; нічого було гаразд і проковтнуть.
Оттака-то їх московська віра, щоб зо всякого зідрати:
там куди їм спати довго? Та таки тут спить, а тут дума: якби то і де б то поживитись…"
Про те, як Московщина насаджує свої "руськоміровські" звичаї на Харківщині Квітка-Основʼяненка описував ще 190 років тому.
Нині, ті ж таки, Липці російська орда неодноразово обстрілювала та пошкодила будинки, забудову й автівки мешканців.
Отака вона була і залишається московська натура, як описував ще Квітка-Основʼяненко.
Тож захищаємо наш УКРАЇНСЬКИЙ ХАРКІВ і
памʼятаємо та шануємо його знаменитих представників.
