"Дуже міцна опора для майбутнього": історія оборонця Маріуполя Романа Городенського

Оборонець Маріуполя, морський піхотинець і розвідник Роман Городенський пройшов важкі бої за місто, поранення, ампутації, російський полон і тривалу реабілітацію. У межах "Серця Азовсталі", проєкту Ріната Ахметова, захисник отримав комплексну підтримку, зокрема власну квартиру на Київщині.

Під час оборони Маріуполя Роман отримав тяжке поранення. Снаряд розірвався за кілька метрів від нього. Захисник втратив ногу, отримав численні осколкові поранення та переломи руки. 12 квітня 2022 року він потрапив у полон.

Попри тяжкий стан, росіяни знущалися з оборонця. Через відсутність належної медичної допомоги у нього розвинувся сепсис. Щоб урятувати життя Романа, поранену руку довелося ампутувати. Як тяжкопоранений, він потрапив до одного з перших обмінів. За час у полоні військовий втратив 40 кілограмів.

Після повернення Роман продовжив реабілітацію. "Серце Азовсталі" підтримувало його на цьому шляху, зокрема у підготовці до встановлення біонічного протеза руки. Водночас сам захисник почав допомагати побратимам, які також потребували протезування, та очолив благодійний фонд.

Частину реабілітації Роман проходив у США. Отриманий там досвід і контакти він використав, щоб допомагати іншим українським воїнам, які після поранень проходили складний шлях відновлення.

Власна квартира на Київщині стала для Романа і його дружини важливою опорою. Подружжя давно хотіло облаштуватися у Києві або поруч зі столицею, а сам захисник мав пропозицію роботи, однак не міг погодитися на неї без житла.

"Ми з дружиною давно хотіли облаштуватися у Києві або поблизу столиці. В мене навіть була пропозиція по роботі, але я відповів, що зможу погодитися, коли придбаю машину та квартиру. І от Рінат Ахметов і "Серце Азовсталі" нам дуже сильно допомогли, придбали квартиру. Тож тепер у нас є дуже міцна опора, і можна йти на працевлаштування. І далі більше. Зараз ми маємо все, чого хотіли", – зазначив Роман Городенський.

У "Серці Азовсталі" тоді наголошували, що власне житло для Романа було не лише закриттям базової потреби, а й важливим етапом повернення до повноцінного життя. Воно дало йому можливість зосередитися на реабілітації, роботі, власній діяльності та допомозі іншим військовим.

Для "Серця Азовсталі" важливо не лише закривати окремі потреби оборонців Маріуполя, а й підтримувати їхній подальший шлях після війни, поранення чи полону. Посттравматичне зростання – це про можливість пройти шлях від реабілітації до самореалізації, знайти нову опору, сенси та власне бачення майбутнього. Саме цей напрям сьогодні є ключовим у роботі організації.