Блог | Демократична шпаргалка

Той, хто під час війни в Україні прилюдно критикує Верховного Головнокомандувача ЗСУ, тобто Президента України, - чи то (в кращому випадку) тупий, чи то зрадник.

Крім того, немає жодних підстав не довіряти опитуванням, згідно з якими діючий Президент України має достатньо великий рейтинг і позитивний баланс довіри/недовіри, тож той, хто його прилюдно критикує під час війни, ще й виступає при цьому проти власного народу (на додаток до того, що працює на ворога - хоч навмисно, хоч ні).

Той, хто не пам’ятає, за кого голосував на останніх виборах до Верховної Ради, чи пам’ятає, але своїм обранцем незадоволений, тобто належить до переважної більшості в країні, має пройти через внутрішнє особисте каяття.

Невдовзі країна може знову звернутися до Українського народу як до джерела влади. Саме на майбутніх виборах (президентських і парламентських) кожен має сказати своє слово. Після каяття й усвідомлюючи: щоденно до нього не звертатимуться. Тож важливо свій момент не прокакати.