Чому в перших авто у СРСР кермо було праворуч

Історія автомобілів із правим кермом в СРСР – це живе свідчення того, як радянська промисловість намагалася пристосовуватися до міжнародних вимог, освоювати нові ринки та конкурувати за межами країни. І це попри державний курс на максимальну автономність і буцімто відхід від західних тенденцій.

Машини із правим кермом в Союзі створювали не лише для іноземних покупців – частина таких моделей потрапляла і на внутрішній ринок. OBOZ.UA пригадує, чому в СРСР створювали такі автомобілі і коли від них відмовились остаточно.

Автомобілі з кермом праворуч сьогодні можуть здаватися чимось незвичним для радянської автомобільної промисловості. Насправді їхня історія почалася ще на ранніх етапах розвитку галузі. Окремі моделі з таким розташуванням керма випускалися протягом десятиліть, а останні з них з'явилися вже незадовго до розпаду Радянського Союзу.

Поява правого керма в перших радянських автомобілях значною мірою була пов'язана з їхніми закордонними прототипами. Наприклад, "Руссо-Балти" та АМО-Ф15 отримали таке компонування від своїх європейських, зокрема італійських аналогів. На початку автомобільної ери далеко не всі країни мали остаточно визначені правила щодо сторони руху по дорозі і це відбивалося на конструкціях авто. Окрім того, радянські автоінженери ніколи не створювали нічого з нуля, а крали ідеї у західних конструкторів. Тому чимало особливостей просто запозичували всліпу з моделі, яка бралася за основу. Також орієнтувались на вимоги потенційних експортних ринків.

Процес переходу на ліве кермо в СРСР не був одномоментним. Значний вплив на нього мало співробітництво з американськими компаніями, зокрема з Ford під час будівництва Нижньогородського автозаводу. У США питання було вирішене однозначно: кермо розташовували ліворуч.

Але згодом радянським підприємствам знову знадобилися автомобілі з кермом праворуч. Причина була проста – експорт до держав, де діяв лівосторонній рух. Серед таких країн були Індія, Велика Британія та Австралія.

Для іноземних покупців створювали спеціальні модифікації радянських автомобілів. Серед них – "Волга" ГАЗ-21П та "Москвич-408", конструкцію яких пристосовували до особливостей конкретних ринків. Наприклад, у Великій Британії в 1970-х роках щороку продавали до 3,5 тисячі "Москвичів".

Щоб не витрачати зайві ресурси на перебудову конструкції, радянські інженери використовували вже готові технічні рішення від позашляховиків та вантажівок. Проте кількість таких автомобілів залишалася порівняно невеликою. Частина машин, призначених для експорту, зрештою опинялася і на радянських дорогах – особливо в умовах тодішнього дефіциту автомобілів.

Праве кермо знадобилося СРСР не лише через експорт. У 1960-х роках спеціальні праворульні машини замовило Міністерство зв'язку. Йшлося про поштові фургони, конструкція яких дозволяла листоношам забирати кореспонденцію, не виходячи безпосередньо на проїзну частину. Серійний випуск таких автомобілів освоїв лише ЗАЗ, тоді як інші радянські заводи обмежилися створенням дослідних зразків.

Наприкінці 1960-х років можливість встановлення керма праворуч почали враховувати ще під час проєктування нових моделей. Наприклад, при створенні "Волги" ГАЗ-24 панель приладів зробили симетричною – це мало спростити подальшу адаптацію автомобіля під інше розташування керма.

Втім, сама наявність такого задуму ще не означала, що машина обов'язково піде в серію. Деякі радянські проєкти праворульних вантажівок та універсалів так і залишилися на рівні експериментальних зразків.

Особливе місце в цій історії посідає Волжський автозавод. Починаючи з 1975 року, підприємство випускало праворульні версії практично всіх своїх моделей. Такі модифікації створювали, зокрема, на базі "Ниви" та "Самари". Вони мали попит на ринках Великої Британії та Австралії.

Одними з останніх праворульних автомобілів радянського періоду стали "Таврії" ЗАЗ-11022 та ЗАЗ-110236. Щоправда, їх випустили зовсім невеликою серією.

Таким чином, праворульні автомобілі стали для радянського автопрому способом пристосуватися до вимог різних країн. Такі машини давали змогу продавати радянські автомобілі там, де діяв лівосторонній рух, і отримувати валютну виручку від експорту.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як в СРСР обслуговували авто за відсутності професійних автосервісів.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.