Артем Мироненко: з історичною будівлею не можна воювати – з нею потрібно домовлятися
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Понад 150 знакових пам’яток (Софія Київська, Києво-Печерська лавра, Львівська ратуша та інші), близько 600 об’єктів у зонах підвищеного ризику та понад 10 тисяч музейних експонатів – саме таких масштабів досягла цифрова фіксація культурної спадщини України у 2024- 2025 роках. Водночас відновити будівлі за електронними кресленнями під силу далеко не кожному: для цього потрібна особлива кваліфікація. Одним із фахівців, який досконало володіє цим мистецтвом, є Артем Мироненко. Він здійснював реновацію двохсотлітніх будівель в історичних центрах Києва та Чернівців. Його професіоналізм підтверджує і нещодавно отримана премія Ukrainian Business Award.
Премію, яка відзначає найкращі досягнення українського бізнесу, Артему Мироненку присудили у номінації Excellence in Architectural Heritage and Construction Innovation – за видатні заслуги у сфері архітектурної спадщини та будівельних інновацій.
"Це не "конкурс симпатій", – говорить лауреат. – Це ґрунтовний аналіз: цифри, портфель проєктів, стійкість бізнесу, репутація, вплив на галузь. Перемога саме на перетині історії та сучасних технологій для мене – дуже точне влучання".
Сьогодні, коли цифрова фіксація культурної спадщини перетворилася на критично важливу "інженерну оборону", досвід таких спеціалістів є надзвичайно цінним. Головна мета оцифрування – створення "цифрової ДНК" кожної знакової будівлі, щоб у разі її повної втрати можна було відтворити її з точністю до міліметра.
Втім, цифровий зліпок – лише перший етап. Необхідно не просто відновити будівлю, а й інтегрувати в неї сучасні інженерні мережі. Саме за таким принципом команда Артема Мироненка працювала під час реконструкції магазину IQOS на вулиці Кобилянської у Чернівцях – будівлі, зведеної понад два століття тому. Завданням було адаптувати її до сучасного комерційного формату без втрати автентичності, попри те, що стіни будинку "дихають", перекриття не розраховані на необхідні навантаження, а вентиляцію неможливо прокласти стандартними методами.
"З історичною будівлею не можна воювати – з нею потрібно домовлятися, – пояснює свій підхід Артем Мироненко. – Але технічно це надзвичайно складно. Ми використовували принцип "невидимого втручання": прокладали інженерні мережі через уже наявні технологічні порожнини, підсилювали конструкції, не змінюючи фасад. Ліпнину та декоративні елементи відтворювали вручну, адже історична достовірність живе саме в таких деталях".
На думку експерта, межа між "зберегти" й "осучаснити" проходить там, де втручання руйнує характер будівлі. Фасад, пропорції та декоративні елементи – це історія, яку не можна змінювати. Натомість інженерні системи, безпека та енергоефективність – це сучасні вимоги, без яких будівля не зможе функціонувати.
У цьому Артем Мироненко переконався, керуючи проєктуванням, будівництвом і реновацією десятків об’єктів для таких клієнтів, як Adidas, Reebok, Max Mara, Sportmaster, Zara та Bershka. Крім того, саме він став одним із піонерів упровадження західноєвропейських будівельних стандартів в Україні. Саме це поєднання – масштабного комерційного досвіду та дбайливого ставлення до архітектурної спадщини – і відзначило журі Ukrainian Business Award.
"Якщо чесно, я не працюю заради нагород. Я працюю заради результату та внутрішньої чесності, – говорить Артем Мироненко. – Але коли твою роботу відзначають на такому рівні, це підтверджує, що ти все робив недаремно. Коли перебуваєш усередині процесів, ти просто виконуєш свою справу. А потім хтось з боку каже: "Ми це бачимо". Для мене це знак, що я на своєму місці".
