США розглядали можливість захоплення танкерів, що займаються транспортуванням іранської нафти – WSJ
В адміністрації президента США Дональда Трампа обговорювали можливість захоплення більшої кількості танкерів "тіньового флоту", що перевозять підсанкційну іранську нафту до Китаю та інших країн. Поки від такого кроку у Вашингтоні вирішили утриматися, аби не спровокувати можливого здорожчання нафти.
Зокрема, у Білому домі побоювалися, що активізація дій США щодо "тіньового флоту" ппризведе до атак ІІрану на нафтові танкери американських союзників або й до замінування іранцями Ормузької протоки, через яку проходить до чверті світових поставок нафти. Подробиці повідомляє видання The Wall Street Journal.
Що відомо
Джерела WSJ стверджують, що в адміністрації Трампа після захоплення кількох суден, що перевозили іранську нафту, обговорювали можливе розширення таких дій щодо "тіньового флоту" Тегерану. Кілька танкерів з іранською нафтою раніше американські військові захопили у рамках протидії порушенням санкцій щодо нафти з Венесуели.
Однак поки що від затримання нових танкерів з іранською нафтою у Вашингтоні вирішили відмовитися – через усвідомлення неминучості відповіді Тегерану на такі дії і пов'язаного з нею зростання цін на нафту.
"Крок США щодо блокування інших санкційних суден від завантаження нафти в Ірані призведуть до скорочення основного джерела доходів Тегерана, що розширить агресивну стратегію, запроваджену Білим домом у грудні в Карибському басейні. Але цей варіант, один із кількох, які обговорював Білий дім, щоб змусити Тегеран укласти угоду про обмеження його ядерної програми, стикається з багатьма перешкодами, за словами деяких чиновників", – йдеться у публікації.
На захоплення танкерів з іранською нафтою Тегеран, як вважають американські посадовці, може відповісти захопленням танкерів з нафтою для союзників США у регіоні. Не виключався й варіант відповіді у вигляді замінування іранцями І Ормузької протоки – вузького виходу з Перської затоки, через який проходить до 25% світових поставок нафти.
"Будь-який з цих кроків, ймовірно, призведе до різкого зростання цін на нафту, що ризикує спричинити політичну бурю для Білого дому", – пояснює видання.
Американські посадовці розповіли WSJ, що у 2026 році Міністерство фінансів США запровадило санкції проти понад 20 суден, які перевозять іранську нафту, що робить їх потенційними "цілями" для захоплення. І якби США справді висадилися на одне з підсанкційних суден, їм довелося б перенаправити персонал і, можливо, інші кораблі для супроводу танкера до США або до якоїсь іншої країни, що виявила би бажання зберігати іранську сиру нафту.
Дискусії щодо можливого захоплення американцями танкерів з іранською нафтою розгорталися на тлі переговорів між США та Іраном щодо ядерної програми Тегерана. На цих переговорах Іран відмовився виконувати ключову вимогу США – припинити збагачення урану. Не готові іранські переговірники також обговорювати з американцями свою ракетну програму чи фінансування так званих "ополченців" у різних країнах регіону.
Журналісти спробували отримати офіційний коментар Білого дому щодо можливості десантування військових на пов'язані з Іраном танкери. Представник адміністрації Трампа на це відповів, що чинний президент США віддає перевагу дипломатії, але у нього є кілька варіантів дій на випадок, якщо переговори проваляться.
І, на думку авторів матеріалу, удар по "тіньовому флоту" був би для іранського режиму куди болючішим, аніж ракетні удари по Ірану. Бомбардування, вважають вони, може завдати шкоди режиму, але навряд чи знищить його. А ось атаки на нафтові танкери здатні ще більше послабити режим, посиливши його економічну ізоляцію.
Як пише WSJ, мережа танкерів тіньового флоту задіяна у прихованому транспортуванні нафти з Ірану, Росії та інших країн, на які поширюються санкції. За даними деяких аналітиків судноплавства, у мережі налічується близько 1000 таких суден.
Якщо судна мають фальшивий прапор або прапор країни, яка від них відмовляється, танкери можуть підпадати під юрисдикцію США, перебуваючи у міжнародних водах.
Міністерство фінансів США минулого тижня заявило, що накладає санкції на ще 14 суден, зареєстрованих у таких країнах, як Барбадос, Камерун та Панама, за транспортування іранської нафти у порушення санкцій, а також на судноплавні компанії в кількох країнах, які, за даними Мінфіну, керували цими суднами.
За даними сервісу з відстеження суден Lloyds List Intelligence, не всі судна знаходяться у водах поблизу Ірану.
WSJ пише, що санкції спрямовані на те, щоб зупинити потік доходів до режиму та закласти правову основу для потенційних арештів. США запровадили аналогічні санкції проти суден, пов'язаних з Іраном, у січні.
"Авіаносець USS Abraham Lincoln, який пливе біля узбережжя Оману поблизу Перської затоки, може служити базою для операцій з висадки на борт. П'ять есмінців з керованими ракетами в регіоні також можуть бути використані для блокування або впливу на рух нафтових танкерів. США також мають присутність Берегової охорони в Бахрейні, навпроти Ірану в Перській затоці. Берегова охорона, яка підпорядковується Міністерству внутрішньої безпеки, має правоохоронні повноваження для забезпечення дотримання санкцій США проти торгівлі іранською нафтою і, ймовірно, буде залучена до будь-яких дій щодо цих танкерів, кажуть юридичні аналітики", – йдеться у матеріалі.
Раніше Іран вже захоплював чи атакував комерційні судна під час ескалації протистояння зі США. Зокрема, під час "танкерної війни" у 1980-х іранські сили атакували сотні кораблів.
"Закриття протоки Іраном, ймовірно, спричинить військову відповідь США, хоча, за словами аналітиків, відновлення водного шляху, якщо Іран його замінує, може зайняти деякий час. "Блокування протоки не в інтересах нікого, включно з Іраном. Але якщо вони відчують, що їх загнали в кут, вони це зроблять. І у них є логістика для цього", – сказав Бадер Аль-Саїф, науковець Кувейтського університету. За його словами, решта країн Перської затоки зіткнуться з серйозними проблемами експорту нафти", – зазначено у статті.
Раніше OBOZ.UA писав, що Трамп зробив Ірану чергове попередження. Президент США озвучив Тегерану вибір між укладанням угоди зі Штатами щодо іранської ядерної програми – і "дуже жорсткими заходами", до яких, за його словами, змушений буде вдатися Вашингтон.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!