США планують скоротити кількість авіації та кораблів, які надають для операцій НАТО в Європі: в чому причина

США планують скоротити кількість літаків та військових кораблів, наданих для операцій  НАТО в Європі. Рішення стало частиною загального курсу Вашингтона на скорочення американського захисту європейських союзників.

У разі реалізації цей крок США обмежить можливості Північноатлантичного альянсу щодо ударів на великі відстані та проведення спостережень. Про це йдеться у матеріалі The New York Times.

США скорочують військову присутність у Європі

У червні США у письмовому вигляді попередив європейських союзників по НАТО про наміри значно скоротити кількість літаків та військових кораблів, наданих Америкою для операцій Альянсу у Європі.

Зокрема, заплановано:

• скорочення кількості винищувачів F-16 та F-15E приблизно зі 150 до 100 одиниць;
• скорочення кількості літаків морської розвідки з 26 до 15 та скорочення всіх восьми літаків-заправників, що раніше були доступні Європі;

• перерозподіл ракетного підводного човна та авіаносця, а також кількох військових кораблів та десятків літаків, які приєднаються до місій авіаносця;
• перерозподіл однієї з двох груп бомбардувальників, раніше призначених для оборони Європи

У документі, з частиною якого ознайомилися журналісти, Пентагон відмовився коментувати конкретні цифри та послався на заяву свого Європейського командування, зроблену минулого тижня, щодо наміру Пентагону скоротити свої зобов'язання в Європі.

"Ці деталі, деякі з яких вперше були опубліковані в німецькому новинному виданні Die Welt, дають найчіткішу картину того, наскільки адміністрація Трампа має намір зменшити свої зобов'язання перед НАТО, військовим альянсом, створеним після Другої світової війни. Метою НАТО було головним чином захистити американських союзників у Європі від зовнішніх загроз, таких як Радянський Союз, і його європейські члени досі вважають його важливим для своєї здатності стримувати Росію", – зазначає видання.

Як швидко планується реалізувати наміри зі скорочення військ, поки невідомо. Однак американські посадовці кажуть, що це станеться "дуже скоро — набагато раніше, ніж готувалися європейські колеги".

Рішення Вашингтона послабить обороноздатність Європи.

"Різке скорочення американських сил вплине на здатність НАТО, наприклад, контролювати рух російських підводних човнів або запускати далекобійні ракети "Томагавк" глибоко вглиб російської території. Хоча європейці мають подібні можливості запуску ракет, експерти кажуть, що ці ракети діють як більший стримуючий фактор для Росії, коли вони знаходяться у володінні Сполучених Штатів, оскільки європейці можуть бути обережнішими щодо їх розгортання", – пояснили у The New York Times.

Особливо небезпечним є те, що згадані скорочення відбуваються у комплексі.

"Хоча кожне з цих скорочень можна здійснити окремо, разом вони являють собою значну зміну позиції та створюють проблеми для європейської готовності до стримування в усьому спектрі", – вважає Джузеппе Спатафора з Паризького аналітичного центру Європейського Союзу з досліджень безпеки.

Президент Трамп роками скаржився на тягар, який несуть Сполучені Штати щодо свого внеску в НАТО. Він неодноразово закликав Європу робити набагато більше для самозахисту без американської підтримки та погрожував повністю вийти з альянсу. Але його адміністрація продовжувала робити лише окремі оголошення про відносно невеликі виведення військ з окремих країн — до червня, коли було оголошено про наміри значного скорочення американської підтримки НАТО в цілому.

"Скорочення будуть пом'якшені тим фактом, що американські війська в Європі все ще становитимуть одну з найбільших сил НАТО на континенті. Наслідки скорочення також будуть пом'якшені тим фактом, що європейські лідери, бачачи необхідність менше покладатися на підтримку США, вже розпочали процес переозброєння своїх країн", – пише The New York Times, нагадавши, що при цьому міністр оборони Великої Британії пішов у відставку через надто малі витрати уряду на оборону, а Німеччина вийшла з проєкту будівництва нового винищувача разом з Францією та Іспанією.

Втім, додають журналісти, для частини європейців важливо не стільки те, наскільки серйозним буде скорочення американської військової присутності у Європі, скільки те, чи готовий президент США Дональд Трамп взагалі виконати взяті на себе Штатами зобов'язання захищати союзників від зовнішнього нападу військовим шляхом.

І тут у багатьох є цілком обгрунтовані сумніви.

"Головна проблема НАТО полягає в тому, що поки Трамп є президентом, більше немає жодної віри в те, що США прийдуть на допомогу європейцям у разі надзвичайної ситуації", – переконаний депутат Бундестагу Антон Хофрайтер.

The New York Times наголошує, що скорочення американських військових сил відбувається в особливо напружений для Європи момент. Наприкінці травня російський безпілотник вдарив по багатоквартирному будинку в Румунії , що стало першим таким ударом у великому міському районі на території НАТО. У поєднанні з іншими вторгненнями російських безпілотників у повітряний простір НАТО це викликало побоювання в Європі, що Росія може поширити свою агресію за межі вторгнення в Україну.

Ед Арнольд з Королівського інституту об'єднаних служб, аналітичного центру з питань безпеки в Лондоні, сказав, що хоча скорочення військ може бути гіршим, "воно матиме ефект зосередження уваги".

"Деталі скорочення військ були повідомлені приватно, коли високопосадовці американського оборонного відомства публічно заявили про свій намір перерозподілити сили для захисту американських інтересів в Індо-Тихоокеанському регіоні. На початку червня керівник Європейського командування Пентагону генерал Алексус  Грінкевич заявив : "У моделі сил НАТО спостерігається нездорова взаємозалежність від сил США". Генерал, який є головнокомандувачем військ НАТО, додав: "Президент Трамп, міністр Гегсет та інші чітко дали зрозуміти, що це потрібно змінити, і це зміниться. Потенційна реальність одночасного конфлікту на кількох театрах військових дій вимагає цього", – процитували заяву журналісти.

Як повідомляв OBOZ.UA, Комітет Сенату США схвалив новий пакет допомоги Україні. Йдеться про  збільшення фінансування відповідної програми до 750 мільйонів доларів. Ініціатива стала черговим сигналом підтримки Києва з боку американських законодавців на тлі скорочення допомоги з боку адміністрації президента Дональда Трампа.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!