Блог | Північна Корея вже стала частиною цієї війни. Що повинен зробити світ?

Світ надто довго дивиться на Північну Корею лише як на закриту тоталітарну державу, що погрожує світові ядерною зброєю.

Це вже недостатньо.

Сьогодні Північна Корея – один із ключових військових постачальників війни росії проти України.

Мільйони артилерійських боєприпасів. Балістичні ракети. Військова техніка. Військовослужбовці. Інженери, робітники та інший персонал, залучений до військового виробництва й забезпечення російської воєнної машини.

Це не гуманітарна допомога.

Це не "нейтральна торгівля".

Це матеріальне забезпечення війни.

І воно вже має конкретний результат – українські міста, житлові будинки, енергетика, цивільні люди.

Особливо небезпечно те, що Москва і Пхеньян не просто обмінюються зброєю.

Вони створюють військовий союз, у якому росія отримує боєприпаси, ракети та людей для війни проти України, а Північна Корея отримує від росії військові технології, досвід сучасної війни та іншу військову підтримку.

Тобто формується замкнений механізм: росія годує північнокорейську військову машину – Північна Корея годує російську війну.

І тут світ має нарешті перестати називати це просто "співпрацею".

ЦЕ ПРЯМЕ ПИТАННЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

Резолюції Ради Безпеки ООН 1718, 1874 і 2270 забороняють КНДР міжнародні операції з озброєннями у визначених ними межах.

Постачання північнокорейської зброї росії для війни проти України прямо суперечить цьому режиму санкцій. Це вже зафіксовано міжнародними механізмами моніторингу.

А отже, питання має стояти не: "Як переконати Північну Корею не допомагати росії?"

Питання має стояти інакше: Яку юридичну, фінансову та політичну ціну світ встановлює державі, яка постачає зброю для агресивної війни?

ЩО МАЄ ЗРОБИТИ СВІТ

– Запровадити повну міжнародну санкційну ізоляцію військово-промислового комплексу Північної Кореї.

Не символічні санкції, а перекриття всіх каналів: банківських розрахунків, страхування, транспортування, судноплавства, закупівлі компонентів, технологій, металів, електроніки та обладнання, необхідного для виробництва ракет і боєприпасів.

– Санкції мають бити не тільки по Пхеньяну, а й по всіх посередниках.

Судно, банк, компанія, брокер або фізична особа, які допомагають перевозити чи фінансувати північнокорейське озброєння для росії, не можуть залишатися поза відповідальністю.

– Створити постійний міжнародний механізм документування військової співпраці КНДР–росія.

Після російського блокування продовження роботи колишньої групи експертів ООН у 2024 році міжнародні держави створили Multilateral Sanctions Monitoring Team. Цей механізм треба посилити, а його докази – системно передавати державам, санкційним органам і міжнародним слідчим структурам.

– Україна має формувати окремий масив доказів щодо участі КНДР у війні.

Не лише кількість снарядів.

А конкретно: виробник; маркування; місце виробництва; маршрут транспортування; судна; банківські операції; посередники; військові частини; командири; місця застосування; наслідки ударів; загиблі та поранені цивільні.

Це повинно перетворитися на доказову базу для майбутньої кримінальної відповідальності.

–Україна має ставити питання про персональну відповідальність посадовців КНДР, причетних до постачання зброї та організації участі у війні.

Не можна ховати злочин за ширмою державного прапора.

Якщо конкретна посадова особа організовує постачання зброї, передачу ракет або направлення військових для участі у міжнародному збройному конфлікті, її роль повинна встановлюватися персонально.

– ООН повинна розглядати це не як периферійну корейську проблему, а як частину системи міжнародної безпеки.

Бо сьогодні Північна Корея допомагає росії вести війну в Європі – завтра ця ж військова співпраця може змінити баланс сил у Східній Азії. І це вже не дві окремі кризи, це один ланцюг.

А ЩО МАЄ ЗРОБИТИ УКРАЇНА?

Україна повинна перейти від реакції на кожну чергову поставку до системної міжнародної кампанії проти військового альянсу Москва–Пхеньян.

Потрібна окрема дипломатична група.

Окрема доказова база, санкційний трек, напрям роботи з Південною Кореєю, Японією, США, Великою Британією, ЄС та іншими державами. І головне – чітка юридична позиція: Північна Корея не просто симпатизує росії. Вона матеріально сприяє веденню війни проти України, а це вже питання міжнародної відповідальності.

І ЩЕ ОДНЕ

Світ має говорити не тільки з урядом Північної Кореї. Світ має говорити з народом Північної Кореї. Ви не живете у вакуумі. Ваші ракети летять в українські міста, снаряди вбивають українців, військові беруть участь у війні на чужій території, а ваш режим в обмін на це отримує військові технології та ресурси, які можуть становити загрозу вже не тільки Україні.

Північнокорейське керівництво повинно розуміти: участь у війні не робить його сильнішим. Війна робить його співвідповідальним за злочини цієї війни і світ повинен нарешті провести цю межу.

Не можна одночасно говорити про міжнародне право – і дозволяти державам відкрито годувати агресію зброєю, засуджувати російську агресію – і залишати без системної відповіді тих, хто забезпечує її боєприпасами. Ну, й не можна говорити про мир – і дозволяти виробляти нові ракети для продовження війни.

Північна Корея вже стала частиною цієї війни. Тепер питання до світу: чи стане світ частиною відповіді?