Маск хоче запустити мільйон супутників для ШІ, але це може бути катастрофою – Forbes

Американський підприємець Ілон Маск планує вже у 2028 році розпочати запуск до одного мільйона супутників, які мають працювати як космічні центри обробки даних для систем штучного інтелекту. Однак низка провідних північноамериканських фахівців космічної галузі вважає, що реалізація такого задуму може обернутися фінансовою катастрофою для SpaceX.

Такі оцінки оприлюднив журнал Forbes після інтерв’ю з американським інженером і засновником Mars Society Робертом Зубріним. Він вважає, що запуск мільйона супутників для обчислень штучного інтелекту може коштувати близько 2 трильйонів доларів.

За словами Зубріна, якщо Маск справді спробує реалізувати цей задум, то він ризикує поставити під загрозу фінансову стабільність компанії. Експерт заявив, що проєкт нагадує фантастичний сценарій і не має переконливого економічного обґрунтування.

Проєкт передбачає створення величезного орбітального угруповання, яке забезпечуватиме роботу ШІ-сервісів для мільярдів людей. Водночас експерти наголошують, що нинішні технології та витрати на запуск космічних апаратів роблять подібну систему надзвичайно дорогою порівняно із наземними дата-центрами.

Космічні амбіції

Як приклад Зубрін навів програму Starlink. За його словами, SpaceX вже вивела на орбіту близько 10 тисяч супутників широкосмугового зв’язку, а створення та запуск кожного такого апарата обходяться приблизно у 2 мільйони доларів.

Експерт зазначив, що використання аналогічних виробничих та пускових систем для запуску мільйона супутників потребуватиме колосальних витрат. За його оцінками, сума може наблизитися до вартості всієї компанії після можливого виходу на біржу.

У своїй заяві щодо майбутнього SpaceX Маск повідомив, що створення орбітальної мережі дата-центрів дозволить підтримувати застосунки на основі штучного інтелекту та сприятиме розвитку багатопланетної цивілізації. Підприємець також заявив, що в перспективі космічні обчислення можуть стати дешевшими за наземні.

"Моя оцінка полягає в тому, що протягом двох-трьох років найдешевший спосіб забезпечення обчислювальних потужностей для штучного інтелекту буде саме в космосі", – сказав Маск.

Втім Роберт Зубрін дотримується протилежної думки. Він наголошує, що розміщення сучасних моделей штучного інтелекту на орбіті буде значно дорожчим за використання традиційних дата-центрів на Землі.

Складний шлях Starship

Важливу роль у реалізації задуму має відігравати надважка ракета Starship. Саме вона повинна забезпечити масові запуски майбутніх супутників.

Нещодавно SpaceX провела дванадцятий випробувальний політ системи. Верхній ступінь успішно приводнився в Індійському океані, однак прискорювач першого ступеня не зміг виконати заплановане повернення після того, як двигуни не перезапустилися належним чином.

Маск розраховує, що після завершення випробувань обидва ступені ракети вдасться багаторазово використовувати. Саме це, на його думку, дозволить суттєво знизити вартість запусків.

Однак критики звертають увагу на іншу цифру. Для реалізації плану із мільйоном супутників компанії довелося б перейти від нинішніх темпів до майже одного запуску щогодини. Це означало б близько 8700 польотів на рік.

Зубрін назвав такий сценарій практично неймовірним. Він підкреслив, що навіть за нинішнього домінування SpaceX на світовому ринку запусків настільки різке збільшення частоти польотів виглядає недосяжним у найближчій перспективі.

Реальність чи фантастика

Роберт Зубрін добре знайомий із діяльністю Маска. Він співпрацював із Mars Society ще на початку 2000-х років, коли майбутній засновник SpaceX лише починав проявляти інтерес до польотів на Марс.

За словами інженера, Маск завжди рухався поступово. Спочатку він отримав фінансову основу завдяки PayPal. Потім з’явилася SpaceX. Після успіху ракети Falcon 9 компанія змогла розгорнути мережу Starlink. Кожен етап, як вважає Зубрін, забезпечував ресурси для наступного кроку.

Саме тому нова ідея викликала у нього занепокоєння.

У своїй публікації Зубрін написав, що проєкт орбітальних центрів обробки даних не виглядає економічно виправданим. На його думку, створення величезного угруповання супутників може призвести до серйозних фінансових втрат.

Особливу увагу він приділив питанню енергопостачання. Маск пропонує забезпечувати роботу космічних дата-центрів за допомогою сонячних батарей, встановлених безпосередньо на супутниках.

Проте, як зазначає Зубрін, виробництво електроенергії у космосі сьогодні залишається значно дорожчим, ніж на Землі. За його підрахунками, сонячні панелі на одному супутнику Starlink генерують близько 20 кіловатів потужності. Якщо врахувати вартість самого апарата та його запуску, один кіловат обходиться приблизно у 100 тисяч доларів.

Для порівняння, наземні сонячні електростанції виробляють електроенергію за значно нижчою ціною. Ще дешевшими залишаються газові електростанції, а також частина ядерних енергетичних проєктів.

Оцінки дослідників

Схожих висновків дійшли й інші експерти галузі. Засновник аналітичного центру New Space Economy Браян Герлі заявив, що більшість сучасних досліджень свідчать про передчасність подібних проєктів.

Він послався на нещодавню наукову роботу групи дослідників Google під назвою "На шляху до майбутнього дизайну високомасштабованої космічної системи інфраструктури штучного інтелекту". У дослідженні розглядаються перспективи створення орбітальної інфраструктури для роботи штучного інтелекту.

Автори роботи визнали, що високі витрати на запуски протягом десятиліть залишалися головною перешкодою для масштабного використання космічної енергетики та орбітальних обчислень.

Водночас дослідники допускають, що ситуація може змінитися в майбутньому. Якщо SpaceX зможе довести Starship до повністю багаторазового використання та знизити вартість доставки вантажів приблизно до 200 доларів за кілограм, тоді орбітальні дата-центри можуть стати конкурентними порівняно із наземними аналогами.

Однак навіть у цьому сценарії, згідно з прогнозами авторів дослідження, економічна доцільність таких систем може з’явитися лише приблизно у середині 2030-х років.

Перші випробування

Google вже працює над власним проєктом у цьому напрямку. У межах ініціативи Project Suncatcher компанія планує перевірити можливості роботи штучного інтелекту на орбіті.

Для цього Google співпрацює з оператором супутникових систем Planet Labs. Партнери мають намір запустити два експериментальні супутники вже наступного року.

Мета місії – протестувати алгоритми машинного навчання та швидкісні міжсупутникові канали зв’язку. Йдеться поки що про технологічний експеримент, а не про створення повноцінної комерційної системи.

Браян Герлі наголосив, що такі демонстраційні проєкти можуть довести технічну можливість роботи орбітальних дата-центрів уже найближчими роками. Але до їх масового впровадження, за його словами, ще дуже далеко.

Експерт зазначив, що потрібно враховувати не лише вартість запусків або електроенергії. Важливими залишаються витрати на обслуговування, модернізацію обладнання, страхування, передачу даних, фінансування та забезпечення надійності систем.

На його думку, для формування повноцінного ринку орбітальних центрів обробки даних може знадобитися понад десять років.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що компанія SpaceX змогла добитися підвищення вартості підключення інтернету Starlink для потреб армії США. Після старту антиіранської операції США та Ізраїля ціна для воєнного відомства замість 5 тис. дол тепер стала 25 тис дол на місяць.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!