11 країн ЄС закликали скасувати право вето у зовнішній політиці: що пропонують натомість

Одинадцять країн Євросоюзу закликали відмовитися від принципу одностайності під час ухвалення рішень у зовнішній політиці. Натомість вони пропонують вивчити можливість переходу до голосування кваліфікованою більшістю, щоб окремі держави не могли блокувати спільні рішення ЄС.

Про це йдеться у листі, адресованому високій представниці ЄС із закордонних справ та політики безпеки Каї Каллас, який отримав Euronews. Документ підписали Австрія, Данія, Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Люксембург, Нідерланди, Румунія, Іспанія та Швеція.

Чому країни хочуть змінити правила

Автори листа наголошують, що консенсус залишається важливим для легітимності Євросоюзу. Водночас, на їхню думку, він не має перетворюватися на механізм, який перешкоджає спільним діям.

"Культура консенсусу в Союзі є важливим джерелом його легітимності. Тому ми продовжуємо прагнути консенсусу, де це можливо", – йдеться у листі.

Водночас країни зазначили, що ЄС має гарантувати, щоб така культура сприяла спільним діям, а не блокувала їх.

"Інакше ми матимемо легітимність, але не матимемо сили", – наголосили вони.

На думку авторів документа, зовнішньополітичне середовище ЄС суттєво змінилося через стратегічну конкуренцію, зростання нестабільності та спроби підірвати міжнародний порядок, заснований на правилах.

Що пропонують змінити

Підписанти листа визначили п'ять принципів, які, на їхню думку, мають покращити спільну зовнішню політику ЄС.

Зокрема, вони закликають дотримуватися принципів щирої співпраці та взаємної солідарності, частіше використовувати конструктивне утримання замість блокування рішень, а також не пов'язувати зовнішньополітичні питання з іншими, суттєво не пов'язаними з ними проблемами.

Крім того, країни пропонують вивчити можливості переходу від одностайності до кваліфікованої більшості в межах чинних договорів ЄС. Водночас для блокування такого переходу держава має навести "обґрунтовані життєво важливі причини".

"Правова база для всіх п'яти принципів уже існує. Лише від нас залежить, чи втілимо ми їх у життя і таким чином просунемо нашу зовнішню політику", – йдеться у листі.

Одним із можливих шляхів є використання так званої "пасерельної клаузули" відповідно до статті 31 договорів ЄС. Вона дозволяє за певних умов перейти від одностайності до кваліфікованої більшості.

Водночас перехід на новий формат не обов’язково має стосуватися всієї зовнішньої політики ЄС – його можуть запроваджувати окремо для конкретних питань. Водночас Німеччина, наприклад, сама виступає проти відмови від одностайності у питаннях торгівлі з ізраїльськими посе

Однак цей механізм має суттєву перешкоду: для переходу від одностайності до кваліфікованої більшості фактично також потрібна одностайна згода держав-членів. Через це країни, які виступають проти реформи, можуть заблокувати її ще на етапі ухвалення.

Прихильники змін вважають, що новий підхід дозволить ЄС швидше ухвалювати рішення та уникати необґрунтованих блокувань. Противники ж побоюються, що відмова від права вето може послабити демократичну легітимність рішень, а менші країни втратять важливий інструмент захисту власних інтересів. Показово, що жодна з країн Балтії не приєдналася до цієї ініціативи.

Як право вето використовував Орбан

Проблема блокування рішень особливо гостро проявлялася під час перебування Віктора Орбана на посаді прем'єр-міністра Угорщини. Протягом 16 років він неодноразово використовував право вето, щоб домагатися поступок від інших держав ЄС та просувати власні інтереси.

Після поразки Орбана на виборах у квітні прихильники реформи вважають, що в ЄС з'явилося вікно можливостей для зміни правил. Водночас вони побоюються, що ситуація може змінитися після наступних виборів у Франції, якщо перемогу здобуде євроскептична політикиня Марін Ле Пен.

Окремо Німеччина та Франція запропонували посилити роль Каї Каллас як високої представниці ЄС, водночас підпорядкувавши її безпосередньо президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн.

Нагадаємо, у квітні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала посилити повноваження ЄС у зовнішній політиці та відмовитися від права вето. За її словами, після поразки Віктора Орбана на виборах в Угорщині з'явився новий імпульс для таких змін.

Як писав OBOZ.UA, Угорщина за часів Віктора Орбана неодноразово використовувала право вето для блокування важливих рішень ЄС. Зокрема, Будапешт гальмував санкції проти Росії та фінансову допомогу Україні.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!