Кліматичний саміт ООН: Тепер починаються жорсткі переговори

Цього тижня міністри довкілля країн-учасниць кліматичного саміту в Парижі почали переговори щодо нової кліматичної угоди, текст якої вже схуд після консультацій. До надійного результату ще довгий шлях.

На перший погляд, відповідь на питання про позитиви кліматичного саміту дати легко. Технічним переговірникам вдалося за п’ять днів зменшити число суперечливих моментів у проекті заключної декларації саміту з понад 2500 до лише 567. Число варіантів пропонованих рішень також скоротилося на дві третини. Проте відкритими залишаються сотні питань, які можна вирішити тільки шляхом політичного компромісу.

Представники Франції, яка головує на саміті, мусили спонукати переговірників пришвидшити роботу. На вихідних перед ними виступили такі знаменитості, як екс-губернатор Каліфорнії Арнольд Шварценеґґер та екс-віце-президент США Альберт Гор, які закликали делегатів бути сміливими та рішучими. Навіть Папа Франциск закликав віруючих молитися за успіх саміту.

Потрібні політичні рішення

Та все ж навіть "великі питання залишаються відкритими", підтвердила німецька учасниця перемовин Карстен Зах. "Зараз тривають жорсткі переговори", - повідомив представник Greenpeace Мартін Кайзер. А речник Фонду захисту дикої природи WWF вимагав від міністрів "справжнього спринту" на паризьких переговорах цього тижня. За словами експертки з питань кліматичних змін Реґіни Ґюнтер, "сильна угода або чисте повітря усе ж можливі".

Міжнародна кліматична мережа CAN (Climate Action Network), що складається з приблизно 900 неурядових організацій, дала загалом позитивну оцінку нещодавнім успішним переговорам: "У динаміці Північ-Південь були деякі нюанси щодо більшості питань, за винятком фінансування. Саудівська Аравія блокує переговори, але Індія діє конструктивно. Поза сумнівами, цей тиждень буде дуже драматичним", - вважає речниця організації Луз Галлахер. Водночас вона бачить чимало спільних знаменників для досягнення домовленостей.

У фінансовому питанні без зближення

Численні розбіжності між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, серед яких найбільше страждають бідні країни та нові індустріальні держави на кшталт Китаю та Бразилії, залишаються не менш глибокими, ніж на початку переговорів. Наприклад, досі не досягнуто згоди щодо фінансування боротьби з наслідками кліматичних змін у бідних країнах, що розвиваються, а також компенсації найбільш постраждалим державам.

Індійський міністр довкілля заявив, що бачить себе захисником бідних, тож хоче гарантій, що "багаті країни повернуть свої борги". Це був прояв поширеної думки, що розвинені промислові країни повинні взяти на себе всі витрати. Цю позицію поділяє і Китай: попри те, що рівень добробуту у цій країні зростає, а викиди парникових газів є найбільшими у світі, китайці далі наполягають на "історичній відповідальності" Заходу. Тривають суперечки і щодо обіцяних коштів: розвинені країни бачать зобов'язання на рівні 80-90 мільярдів доларів на рік, а країни, що розвиваються, сумніваються у цій сумі.

Рух до кліматичної цілі

Щодо одного пункту, втім, є певні зрушення: група розвинених країн, схоже, готова піти на зустріч групі найбільш постраждалих від кліматичних змін малих острівних держав у питанні зменшення викидів парникових газів. Промислові країни пропонують визнати півтора градуси як максимально допустиму межу глобального потепління, а це означатиме набагато більше обмеження викидів СО2, ніж планувалося раніше. Офіційна мета паризьких переговорів - відповідно до попередньої угоди в Лімі - це визначити максимальною межею потепління два градуси.

Попередні зобов'язання, однак, перевищують цю мету принаймні на 50 відсотків. Для прем'єр-міністра тихоокеанської острівної держави Тувалу Енеле Сапоаги це неприйнятно, адже його народ уже відчуває кліматичні зміни. "Ми вже зараз платимо високу ціну. Після тропічного циклону "Пам" три мої острови все ще залишаються без їжі, води та посівного матеріалу. Ви не вірите, що це попередження? Кожне невелике підняття температури - це вже катастрофа", - каже Сапоага.

Чи вдасться досягти більш амбітні цілі?

У німецькому міністерстві довкілля такі заяви лідера Тувалу зустріли з розумінням. Заступник міністра Йохен Флазбарт вимагає від учасників кліматичного саміту надати чіткий сигнал всім малим острівним державам, взявши на себе більш амбітні зобов'язання: "Обмеження потепління в два градуси все ще не убезпечують ці країни від великих катастроф". На його думку, на це треба вказати в тексті заключного документу.

Критики, проте, вважають, що таке формулювання може бути заслабким, містить недостатньо зобов'язувальної сили та можливості перевірки. Німецькі переговірники, однак, вважають, що немає жодного сенсу в тому, щоби просто замінити кліматичну ціль у два градуси на півтора.

Експертка WWF з питань кліматичних змін Реґіна Ґюнтер вихваляє роль малих острівних держав на переговорах: "Найбільш вразливі країни відстоювали свою позицію та запитували: Чому ми повинні укладати угоду, яка фактично узаконює кінець нашого існування? Так чітко це досі не говорили. Я думаю, це було потрібно".

Захисникам довкілля на саміті теж іноді треба розслаблятись. Увечері 5 грудня на Монмартрі у Club Players відбулася вечірка неурядових організацій. На вході треба було пред'явити не лише офіційне посвідчення учасника саміту, але й за допомогою спеціального вітального жесту продемонструвати свою відданість меті не допустити потепління клімату більше ніж на 1,5 градуса. Ось як його змалювали в запрошенні: "Праву руку стиснути в кулак, мізинець спрямувати вгору. Лівою рукою показати п'ять як у жесті вітання". Чи збереже цей символічний жест свою чинність і в наступні вихідні, коли - сподіваємося - відбудеться вечірка з приводу успішного закінчення кліматичного саміту?