Президент Естонії: Росію оточують або держави-васали, або держави-вороги

В інтерв'ю журналістці Жанні Нємцовій Тоомас Гендрік Ільвес розповів не лише про своє бачення російсько-естонських відносин, але й про селективний вжиток російської мови.

Непрості відносини між Естонією та Росією стали однією з тем інтерв'ю журналістки DW Жанни Нємцової з естонським президентом Тоомасом Гендріком Ільвесом. У ньому йшлося про анексію Криму, про дезінформацію і про спільність та відмінність між Україною та Росією. Цікавим став і вибір тих російських слів, які знає та вживає президент Естонії.

DW: Естонія сприймається в Росії як ворог. Чому?

Тоомас Гендрік Ільвес: Що ж, можна пригадати Геббельса, який казав: "Що ми маємо зробити? Ми маємо створити образ ворога". Після розвалу СРСР такі країни як Естонія, Латвія, Литва досить успішно трансформувались в демократичні держави. Але, на думку Росії, ми не можемо бути демократичними країнами, схожими з "гейропою": має бути особлива демократія, суверенна. Звісно, Росія не може любити країну, приклад успішного розвитку якої підриває ідеологічну основу концепції, що демократія неприйнятна для суспільства.

А ви, як президент Естонії, вважаєте Росію загрозою для вашої країни?

Гадаю, що деякі аспекти поведінки Росії досить агресивні і можуть призвести до проблем. Я нещодавно читав, що цього року зафіксували 266 польотів російських військових літаків з вимкненими транспондерами. І це просто диво, що досі не відбулося жодного зіткнення у повітрі. Ви ж знаєте, що радари літаків цивільної авіації не дуже потужні, вони орієнтуються на сигнали транспондерів при зближенні літаків. Іншими словами, я не сприймаю Росію як загрозу, але деякі інциденти справді небезпечні. Однак ми ж у НАТО, а НАТО - сильний фактор стримування. Я не вважаю, що кримський сценарій може повторитися, адже в нашому випадку Росія піде проти країни-члена НАТО.

Близько 30 відсотків громадян Естонії - російськомовні. Чи може Росія впливати на цю частину естонського суспільства? Чи існує загроза соціальних заворушень в країні?

Росія постійно чинить спроби спровокувати їх. З іншого боку, я не спостерігаю жодних іредентистських тенденцій чи гасел на кшталт "Нумо, приєднаємось до Росії!". На Донбасі середня зарплата шахтаря була 150 євро в місяць. При цьому жодних шансів переїхати до Європи та знайти тут роботу. У північній Естонії, промисловому центрі країни, де проживає головно російськомовне населення, місячна запрала коливається у межах від 1500 до 2000 євро. Вони чудово розуміють, що по той бік ріки немає нічого подібного. І з якого дива ці люди раптом забажали б приєднатися до Росії?! Я не бачу бажання у російськомовної частини естонського населення стати частиною "Росії-матінки". Реалізований у Криму сценарій з "зеленими чоловічками", те, що я називаю аншлюсом, він навряд чи повториться.

Ви багаторазово говорили про незалежність Естонії. У розумінні Росії, ваша незалежність не справжня: ви просто "змінили одного опікуна - СРСР - на іншого - США". Чи може маленька країна бути по-справжньому незалежною, чи вона має постійно обирати якусь певну наддержаву та слідувати її курсом?

Ми не маємо обирати наддержаву. Ми добровільно приєднались до ЄС, де у нас рівні права з іншими країнами. І, безумовно, ЄС та США мають розбіжності з багатьох питань. Передусім ми слідуємо лінії ЄС. Джордж Кеннан написав: "Якщо ваш сусід - Росія, то ви можете бути або васалом, або ворогом". І я вважаю це проблемою. Росію оточують або держави-васали, або держави-вороги. Україна вирішила позбавитися від васальної залежності від Росії. І одразу стала ворогом. Теж саме відбулося з Грузією.

Говорячи про Україну. Ви вважаєте Україну державою, що не відбулася (Як про це нерідко заявляють російські політики, - Ред.)?

Ні, я гадаю, що це частина офіційної російської пропаганди. Я пам'ятаю, як на форумі в Брюсселі 2014 року одразу після анексії Криму посол Росії повторював, говорячи про Україну: "Це держава, що не відбулася". З точки зору військового потенціалу України порівняно з іншими державами - згоден. Ситуація не дуже добра. Але це - демократична держава з вільними та чесними виборами.

Але з височезним рівнем корупції…

Це теж правда.

З бюрократією та олігархами…

Україна відрізняється від Росії одним. Там є чесні та вільні вибори. В іншому так: олігархи та корупція. З іншого боку, коли країна, яка за рівнем корупції перебуває на 136 місці, звинувачує країну, що перебуває за цим показником на 142 місці, у тому, що та - держава, яка не відбулася, то, вибачте, але це викликає в мене сміх.

Ви були в Росії. Які ваші враження? Що вам сподобалось, а що ні. Чи взагалі нічого не сподобалось?

Як я можу не любити Росії, коли моя бабуня була росіянкою?! Мій улюблений письменник Набоков. Один з моїх найулюбленіших поетів - Бродський. Мене в російській історії захоплює боротьба кадетів. Що мені не подобається - це агресивна риторика, ворожість. Ну, те, що ми бачимо щодня, щось на кшталт: "Ми можемо взяти вас за один день. Ми можемо ввійти в Таллінн, Вільнюс, Ригу". Так не говорять. Це дуже некультурно. ("Некультурно" пролунало російською, - Ред.) Ще одне російське слово.

Ви вимовляєте ті російські слова, що погано характеризують Росію…

Я знаю й інші слова російською, але гадаю, що для телебачення вони недоречні.