"Ласий шматок" для кожного: мистецтво в часі соціо-культурних і політичних змін

'Ласий шматок' для кожного: мистецтво в часі соціо-культурних і політичних змін

18 березня в арт-центрі "Closer" відкрилась виставка німецького художника-концептуаліста Ігоря Зайделя під назвою "Ласий шматок".

Експозиція покликана розширити уявлення про живопис,

а також розкриває інші, зазвичай непомітні, аспекти функціонування мистецтва

в актуальних соціо-культурних і політичних процесах.

Що це таке, або З чим оце їдять?

Якщо звернутись безпосередньо до зображень, то концепція виставки, на перший погляд, досить проста. Сім візуальних елементів, об'єднаних кольористикою, текстами, знаками, що вписані в частини, фрагменти силуетів. Власне силуети — це сім істот, що одночасно мають антропоморфні (людські), анімалістичні (тваринні) ознаки та символічний рівень, що служить певним консолідуючим чинником, формуючи ланцюжок асоціацій, які врешті дозволяють помислити, уявити і сприйняти проект (всі сім фігур) як цілісність. Міфічне й злободенне не просто зіставлене, воно художньо організоване так, що натяки на еклектичність тухнуть під натиском вмілої інтелектуальної провокації. Саме на символічному рівні і починається захоплива гра смислів, що її пропонує автор — гра художнього твору та відвідувача виставки. А також — діалог, що в результаті змушує звертатись до особистісного, внутрішнього досвіду кожного і активізовує, за задумом, роботу відвідувача виставки. Відтак останній мимоволі дозволяє втягнути себе в гру контекстів, шифрів, символів, образів, розкодовуючи їх для себе, інтерпретуючи візуальну складову, створюючи свій індивідуальний, але новий контекст. У намаганні відповісти на хрестоматійне "що хотів сказати художник" постає новий вимір мистецького акту.

Міфічне й злободенне не просто зіставлене, воно художньо організоване так, що натяки на еклектичність тухнуть під натиском вмілої інтелектуальної провокації

Власне, це й називається партисипативністю — коли повноцінна реалізація авторського задуму відбувається тільки за участі спостерігача, глядача, читача. Змушуючи рефлексувати, художник запрошує до оригінальної за формою екскурсії культурно-міфологічним, літературним, політичним світом сучасної України.

Ігор Зайдель

У виставці використовуються тексти сучасних письменників українською, російською мовами, написи кримськотатарською, латиною, вірменською, грузинською, на ідиш, фізичні формули, цифри. Застосовано кілька десятків шрифтів, художніх технік.

Сім фігур — сім смертних гріхів. Сім образів — сім різних іпостасей з різними контекстами. Сім образів, що несуть різне смислове й емоційне навантаження, демонструють архетипне, несвідоме, популярне, травматичне, маскультурне, історичне, міфологічне, іронічне...

"Ласий шматок" — назва, що втрачає свою метафоричність під час інтелектуальної роботи з образами, адже усі сім зображень сегментовані — на кшталт того, як розділяють туші тварин м'ясники. Гастрономічний аспект здійснення людиною свого буття — це те, що завжди об'єднує певну культурну спільноту. Однак спробуймо відповісти на питання: як би поставився індус до звичної нам кількості "м'ясних лавок" або як реагувати європейцям на те, що азіати традиційно їдять собак..?

У чому задум?

Ідея проекту народилась, за словами художника, на післявоєнних Балканах: саме там він помітив зяючу прірву між поколіннями, класово розділеними людьми, представниками різних соціальних груп та релігійних переконань. Однак маючи багаторічний досвід проживання в мультикультурному середовищі Ігор Зайдель сприйняв для себе це як виклик. У результаті він, художник, зумів успішно об'єднати для спільної роботи над проектом людей, які ніколи в своєму житті, можливо, навіть не спілкувались би — через штучні, накинуті ззовні ідеологією чи релігією упередження та стереотипи.

Ігор Зайдель

Як би поставився індус до звичної нам кількості "м'ясних лавок" або як реагувати європейцям на те, що азіати традиційно їдять собак..?

Тож, перебуваючи минулого року в Україні, митець вирішив спробувати реалізувати схожий проект і тут. Запізнавшись з українськими художниками, графіками, поетами, філософами, Ігор вражаюче швидко збирає навколо себе молодих і старших, налагоджує діалог і створює групу людей, які власне і допомагають йому здійснити проект в Україні. Відтак народжується, окрім мистецького артефакту, особливе середовище комунікації, де на рівних спілкуються різні люди, вносячи кожен свою лепту у спільну справу. Це ще один важливий аспект партисипативності — інклюзивність — організація окремішніх досвідів людей, не пов'язаних досі між собою. Об'єднання з метою налагодження діалогу, створення нового культурного продукту.

Чому це цікаво й актуально?

Варто зазначити, що Ігореві Зайделю як митцеві властиві різкість художніх висловлювань, інтелектуальна епатажність, візуальна розкутість, навіть деяка неполіткоректність. Тому він не боїться використовувати різкі вислови, провокативні жести. На думку художника, це навпаки йде на користь — нівелює дистанцію між людьми, сприяє порозумінню.

Цікавим є момент роботи з експозицією — власне з тим, що ти бачиш. Читання у цьому випадку — справді творчий процес, ба більше — це розгадування, розшифровка текстів і виявлення логічних зв'язків між символами, знаками, образами, кольором. Це — вихід на стереотипи, міфи, культурні пласти. Це — інтимний акт пірнання у колективне несвідоме та виринання з втішним відчуттям розуміння і усвідомлення в світі соціально-політичних катастроф і світоглядних колапсів.

Читання у цьому випадку — справді творчий процес, ба більше — це розгадування, розшифровка текстів і виявлення логічних зв'язків між символами, знаками, образами, кольором

"Ласий шматок" — це пропозиція тим, хто зацікавлений розвиватись і вчитись мислити нешаблонно. Проте публічний жест художника — не солодко-пафосний, не церемоніально-патріархальний, навпаки — це іронічний виклик, це спроба виштовхати поза зону комфорту. За словами автора виставки, особливо цікаво працювати зараз в Україні, адже тут народжується новий міф держави, міф нації. І культурна складова процесу — надважлива.

Працюючи з локальними культурними кодами, Ігор Зайдель ставить собі за мету деконструювати національну міфологію, яка часто не дає вирватись людині з лабет зашкарублості й закомплексованості, програмуючи її сприйняття реальності і замінюючи тверезу оцінку подій стереотипами і кліше.

І знову ж — простий на перший погляд — "Ласий шматок" пропонує широке інтерпретаційне поле та розгортається в неутилітарних естетично-художніх рамках. Український вимір проекту здійснився як мультикультурний, багатогранний, метафоричний, та разом з тим — адекватний нашій культурно-історичній свідомості.

Створювала виставку команда на чолі з Ігорем Зайделем у складі

Віктора Пушкара, Юрія Юрченка, Микити Шилімова, Закентія Горбйова, Віталія Дзина.

У проекті використано тексти

Леся Подерв'янського, Сергія Жадана, Віктора Іщенка, Леся Белея, Віктора Пушкара, Максима Болячка, Олекси Манна, Тіграна Аміряна та інших, що зостались анонімними.

Кураторка виставки — Ксенія Малих.

Виставка триватиме до 8 квітня.

Всі фото Наталки Дяченко.

"Ласий шматок" для кожного: мистецтво в часі соціо-культурних і політичних змін

"Ласий шматок" для кожного: мистецтво в часі соціо-культурних і політичних змін

"Ласий шматок" для кожного: мистецтво в часі соціо-культурних і політичних змін

"Ласий шматок" для кожного: мистецтво в часі соціо-культурних і політичних змін

"Ласий шматок" для кожного: мистецтво в часі соціо-культурних і політичних змін

"Ласий шматок" для кожного: мистецтво в часі соціо-культурних і політичних змін

"Ласий шматок" для кожного: мистецтво в часі соціо-культурних і політичних змін

"Ласий шматок" для кожного: мистецтво в часі соціо-культурних і політичних змін

"Ласий шматок" для кожного: мистецтво в часі соціо-культурних і політичних змін

"Ласий шматок" для кожного: мистецтво в часі соціо-культурних і політичних змін

"Ласий шматок" для кожного: мистецтво в часі соціо-культурних і політичних змін

"Ласий шматок" для кожного: мистецтво в часі соціо-культурних і політичних змін

УкраїнаКиїв