Франк-Вальтер Штайнмаєр: прагматичний, наполегливий, популярний

95

Новим президентом Німеччини найімовірніше оберуть екс-главу міністерства закордонних справ країни Франка-Вальтера Штайнмаєра. Соціал-демократ і довгожитель німецької політики користується популярністю в народі.У суботу, 12 лютого, Федеральні збори, які скликаються в Німеччині виключно для того, аби обрати президента, назвуть ім'я нового глави держави. Дуже ймовірно, що ним стане колишній міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier). Його висунули кандидатом у президенти від трьох партій, які входять до правлячої коаліції: Християнсько-демократичного союзу (ХДС), Християнсько-соціального союзу (ХСС) і Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН).

Лідери цих партій довгий час безрезультатно намагалися домовитися про єдиного кандидата. Після тривалих дебатів партія Анґели Меркель (Angela Merkel) ХДС погодилася підтримати члена СДПН Штайнмаєра, який уже досить давно є важливою фігурою на німецькій політичній арені.

Для більшості жителів Німеччини Штайнмаєр - фігура німецької дипломатії. При цьому посада глави МЗС - лише одна з багатьох, які 60-річний соціал-демократ обіймав за свою майже двадцятирічну політичну кар'єру. Керівник відомства федерального канцлера, лідер фракції СДПН у Бундестазі і кандидат на посаду канцлера від соціал-демократів... Якщо Штайнмаєр замінить на посаді президента ФРН Йоахіма Ґаука (Joachim Gauck), в палаці Бельвю у Берліні оселиться добре знайомий німцям політик.

Найпопулярніший політик у ФРН

Штайнмаєр володіє багатьма якостями, які можуть йому знадобитися для виконання обов'язків президента. Як міністр закордонних справ в уряді Анґели Меркель він користувався повагою серед німецьких політиків незалежно від партійної приналежності. У нього за плечима великий дипломатичний досвід, його цінують за кордоном, йому багаторазово вдавалося довести свою здатність ефективно діяти в кризових ситуаціях. Уже кілька років поспіль Штайнмаєр очолює рейтинг найпопулярніших політиків ФРН. Згідно з результатами опитування ARD-Deutschlandtrend, проведеного в листопаді 2016 року, його роботою на чолі зовнішньополітичного відомства були задоволені 72 відсотки респондентів. Популярність Штаймаєра, імовірно, стала для ХДС вагомим аргументом на користь того, щоби після довгих коливань все ж зробити вибір на користь кандидата від соціал-демократів.

Те, що Штайнмаєр може претендувати на найвищу політичну посаду в країні, багато оглядачів припускали вже давно. Зрештою, під час своїх численних зарубіжних поїздок (на чолі МЗС він долав близько 400 тисяч кілометрів на рік) урядовець завжди поводився по-президентськи. До того ж, як справжній дипломат він постійно націлений на пошук компромісів.

Наприклад, після ескалації конфлікту на Донбасі Штайнмаєр заслужив загальну повагу завдяки своїм наполегливим спробам налагодити відносини між Москвою і Києвом. Водночас міністр закордонних справ Німеччини допоміг дещо розрядити обстановку - не в останню чергу завдяки обережності у виборі висловів. Тим більше примітний той факт, що Штайнмаєр називав тоді ще кандидата в президенти США Дональда Трампа "проповідником ненависті" - вельми нехарактерне висловлювання для дипломата, якого багато хто вважає стриманим бюрократом.

Соратник Шредера

Політична кар'єра Штайнмаєра почалася в команді Ґергарда Шредера (Gerhard Schroder). Штайнмаєр керував бюро Шредера, коли той ще обіймав посаду прем'єр-міністра федеральної землі Нижня Саксонія. Після того як СДПН в 1998 році отримала можливість сформувати федеральний уряд, Шредер став канцлером, а Штайнмаєр переїхав з ним до Берліна, де був призначений статс-секретарем уряду, а відтак - керівником відомства федерального канцлера.

У 2005 році Штайнмаєр став міністром закордонних справ ФРН у коаліційному уряді ХДС/ХСС і СДПН, який вперше очолила Анґела Меркель. У 2007 році він також обійняв посаду віце-канцлера. А в 2008 році Штайнмаєра висунули кандидатом від СДПН на посаду федерального канцлера.

Однак на тих виборах до Бундестагу соціал-демократи зазнали нищівної поразки, і багато експертів пояснювали провал у тому числі й недостатньою близькістю Штайнмаєра до народу. Втім, хоча глава МЗС ніколи не був "своїм хлопцем" для пересічних німців, він добре розбирається в заплутаних іграх світової дипломатії завдяки своїй завзятості й широкому кругозору.

У 2013 році після чергових виборів до Бундестагу і повторного формування "широкої коаліції" - альянсу консервативного блоку ХДС/ХСС з СДПН - Штайнмаєр знову очолив міністерство закордонних справ, ставши найвпливовішим німецьким дипломатом останніх десятиліть. Він став в один ряд з архітектором процесу возз'єднання Німеччини Гансом-Дітріхом Ґеншером (Hans-Dietrich Genscher).

Штайнмаєр народився 5 січня 1956 року у Детмольді, що у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія. Кандидат у президенти - виходець з робітничої родини. Він одружений на судді в адміністративних справах Ельке Бюденбендер (Elke Budenbender), у пари є доросла донька-студентка. Особисте життя подружжя опинилося в центрі уваги ЗМІ в 2010 році.

Штайнмаєр, що на той час виконував обов'язки голови фракції СДПН у Бундестазі, став донором для своєї дружини, якій була потрібна операція з пересадки нирки. Для цього йому довелося на якийсь час відійти від політичних справ. Своїм вчинком він заслужив глибоку повагу громадськості.

"Знак сталості в епоху тривог"

Багато хто бачить у особі Штайнмаєра своєрідний якір стабільності, що має стати противагою хаосу й невизначеності, які зростають. Цю думку поділяє й Анґела Меркель: канцлерка ФРН назвала рішення висунути Штайнмаєра в президенти "знаком сталості в епоху тривог і нестабільності в усьому світі".

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини