Громадський контроль за деклараціями українських чиновників

Поки держава затягує остаточне формування всіх органів боротьби з корупцією, перевіряти й аналізувати декларації про доходи й статки держслужбовців в Україні беруться громадські активісти.

Задля посилення контролю за деклараціями українських держслужбовців одразу шість великих громадських організацій вирішили об’єднатися у своєрідну коаліцію. У разі виявлення чиновників, чиї декларації не відповідають "шикарному стилю їхнього життя", активісти обіцяють організовувати інформаційні кампанії задля створення суспільного тиску з метою усунення таких держслужбовців із займаних посад.

Навмисне затягування?

Вони нагадують владі, що робота зі створення інституцій, покликаних боротися з корупцією в України, гальмується. Як приклад називають створення Національної агенції із запобігання корупції (НАЗК), яка мала запрацювати ще минулого року, але її склад остаточно не сформований і досі. Секретар комісії з відбору членів НАЗК Віктор Таран з Центру політичних студій та аналітики, який також входить до коаліції, звинувачує у затягуванні процесу створення НАЗК членів відбіркової комісії від уряду. "Очевидно, що подібна тактика має на меті затягування запуску НАЗК, бо владі це (робота цього органу. - Ред.) не вигідно", - каже він.

Про необхідність якнайшвидшого запуску агенції Києву вже неодноразово нагадували зокрема й представники ЄС. "Ця норма чітко прописана в зобов’язанні України перед Євросоюзом. (…) До 1 квітня ми хотіли би бачити і запуск НАЗК, і вже чинну систему електронного декларування, і перевірки цих декларацій", - заявила ще в січні експертка делегації Євросоюзу в Україні Марія Стогова, яку цитує інформагенція "Інтерфакс-Україна".

Поки держава спить...

Між тим громадські активісти взялися самі виконувати роботу держави. Співзасновник "Канцелярської сотні", що також увійшла до коаліції, Дмитро Чаплинський повідомив, що його структура назбирала з відкритих джерел, перевела в електронний вигляд та оприлюднила упродовж 2015 року близько 18 тисяч декларації держслужбовців. "Це невеликий обсяг, бо коли запрацює система електронного декларування, таких документів може бути 500, 800 тисяч і навіть мільйон на рік. Але вже і ця наша інформація використовується в аналітиці, розслідуваннях та стає причиною скандалів і відставок можновладців", - сказав Чаплинський.

Об’єднання громадських організації задля посилення тиску на державу в питаннях боротьби з корупцією може мати суттєву підтримку і серед українського населення. Опитані наприкінці 2015 року Київським міжнародним інститутом соціології українці назвали антикорупційну діяльність громадських організацій та засобів масової інформації більш ефективною, ніж державних органів. У дієвості подібних ініціатив не сумнівається колишній народний депутат від "Партії регіонів" Тарас Чорновіл. "Разом з діяльністю Національного антикорупційного бюро і Антикорупційної прокуратури діяльність громадських організацій з перевірки декларацій держслужбовців дозволяє вже зараз створити майже тотальний антикорупційний фронт в Україні", - сказав він у розмові з DW.

Без органів не обійтися

Натомість київський політолог Віктор Небоженко впевнений, що громадські активісти не зможуть замінити офіційні органи, тому боротьбою з чиновницькою корупцією має опікуватися саме державний апарат. "Усі наші службовці вийшли з радянської системи, де жадібність і страх є основними мотиваторами. Адже якщо в нас сімейний капіталізм, то службовці будуть у будь-який спосіб переписувати статки і майно на своїх родичів, водіїв та інших близьких людей, аби уникнути викриття", - сказав експерт.

Олексій Хмара, лідер Transparency International Україна, яка також увійшла до об’єднання громадських організацій, нагадує, що нове антикорупційне законодавство передбачає за брехню в деклараціях про статки чиновників карне покарання до двох років ув'язнення. "Але це стосується лише електронних декларацій, тому зараз можновладці поспішають якнайскоріше подати паперові декларації й уникнути покарання за брехню", - сказав він.