, view = metaData.view != null ? string.Join("|", metaData.view) : null})

"Зелений тиждень": знову без України, але з українськими варениками

Другий рік поспіль Україна офіційно не бере участі в "Зеленому тижні" - грошей на оренду виставкових площ у Берліні в Києва немає. Тим не менше, як і в 2016 році, так і цьогоріч значну частину сьомого павільйону займають українські стенди. Представлені харчові продукти і кулінарні традиції усіх регіонів країни, у тому числі й тих, що перебувають під контролем сепаратистів.

"На жаль, і цього року ми не отримали фінансової підтримки від українського міністерства, але все одно відкрились власними силами, - розповів кореспонденту DW один з організаторів української експозиції Дмитро Ляхно. - Привезли з України 60 людей, серед них кухарі й студентки інституту іноземних мов, які знають німецьку, навіть своє сало змогли привезти, хоча поляки нас дуже сильно цього року перевіряли."

Неучасть України бізнесу не заважає

Формальна неучасть України у виставці не заважає вести переговори з комерсантами з Німеччини, розповів другий організатор української експозиції Валерій Михайлов з фірми Germol. Зокрема йдеться про поставки до Німеччини насіння технічних конопель та деяких харчових продуктів.

Щодо аграрного експорту з України до країн Європейського Союзу, то, за словами співрозмовників DW, головна проблема - це низькі квоти, встановлені у ЄС на закупівлі українських сільськогосподарських продуктів.

Так, річна квота з меду вичерпується за лічені тижні, щодо м'яса птиці - максимум за шість місяців. Добре йде соняшникова олія та яєчний порошок. Україна могла б продавати до ЄС і самі яйця, але, нарікає Дмитро Ляхно, в Україні курей тримають у клітках, а у Євросоюзі можна торгувати лише яйцями, знесеними курми вільного вигулу.

Від Росії лишилась лише Druzhba

Щодо Росії, то раніше вона орендувала один з найбільших павільйонів виставкового комплексу. Починаючи від минулого року, однак, РФ вирішила не брати участі у "Зеленому тижні". Причина - санкційний режим, під яким опинився і російський міністр сільського господарства.

І все ж кореспонденту DW цього року вдалося знайти російські страви на ярмарку в Берліні. Одразу за гігантською голландською експозицією, у павільйоні, зайнятому переважно продуктами з Марокко, Словенії і Хорватії, поруч з афганським кіоском притулився прикрашений матрьошками теремок Druzhba. Утім, як виявилося, і цей стенд прямого стосунку до Росії немає.

Druzhba - це берлінський виїзний ресторан, тобто кейтеринг, який обслуговує в німецькій столиці поціновувачів російської кухні. У меню - чебуреки, пельмені, вареники, борщ, морозиво пломбір, березовийсік, квас і морс, "Буратіно" і "Тархун", а також пиво - Жигулівське та з Риги. Власник ресторану Druzhba Антон Ґоссен каже, що раніше його стенд розміщувався в російському павільйоні. Він дуже сподівається, що Росія повернеться на цей ярмарок.

Ембарго та альтернативи

У відносинах Євросоюзу з Росією - проблеми зовсім іншого характеру, ніж з Україною. По багатьох, зокрема, німецьких фермерах доволі болісно вдарило російське ембарго на імпорт європейської сільськогосподарської продукції. Особливо важкими були перші два роки, коли закупівельні ціни на харчові продукти в Німеччині неухильно знижувалися.

У результаті багатьом німецьким селянам довелося шукати нові джерела існування. Одним з таких джерел стала енергетика. За рахунок біомаси німецькі фермери тепер виробляють по 8200 мегавати електроенергії, тобто стільки, скільки чотири середні атомні електростанції.

Втім, і на ті аграрні продукти, які перестала імпортувати Росія, знаходяться покупці. Один з них - Китай, який почав активно закуповувати в Німеччині свинину й молоко. Тож ситуація в німецькій аграрній сфері поступово виправляється, і в магазинах вже не знайти молока по 42 центи за літр.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги