БлогиСвіт

"Зелений тиждень": знову без України, але з українськими варениками

Другий рік поспіль Україна офіційно не бере участі в "Зеленому тижні" - грошей на оренду виставкових площ у Берліні в Києва немає. Тим не менше, як і в 2016 році, так і цьогоріч значну частину сьомого павільйону займають українські стенди. Представлені харчові продукти і кулінарні традиції усіх регіонів країни, у тому числі й тих, що перебувають під контролем сепаратистів.

"На жаль, і цього року ми не отримали фінансової підтримки від українського міністерства, але все одно відкрились власними силами, - розповів кореспонденту DW один з організаторів української експозиції Дмитро Ляхно. - Привезли з України 60 людей, серед них кухарі й студентки інституту іноземних мов, які знають німецьку, навіть своє сало змогли привезти, хоча поляки нас дуже сильно цього року перевіряли."

Неучасть України бізнесу не заважає

Формальна неучасть України у виставці не заважає вести переговори з комерсантами з Німеччини, розповів другий організатор української експозиції Валерій Михайлов з фірми Germol. Зокрема йдеться про поставки до Німеччини насіння технічних конопель та деяких харчових продуктів.

Щодо аграрного експорту з України до країн Європейського Союзу, то, за словами співрозмовників DW, головна проблема - це низькі квоти, встановлені у ЄС на закупівлі українських сільськогосподарських продуктів.

Так, річна квота з меду вичерпується за лічені тижні, щодо м'яса птиці - максимум за шість місяців. Добре йде соняшникова олія та яєчний порошок. Україна могла б продавати до ЄС і самі яйця, але, нарікає Дмитро Ляхно, в Україні курей тримають у клітках, а у Євросоюзі можна торгувати лише яйцями, знесеними курми вільного вигулу.

Від Росії лишилась лише Druzhba

Щодо Росії, то раніше вона орендувала один з найбільших павільйонів виставкового комплексу. Починаючи від минулого року, однак, РФ вирішила не брати участі у "Зеленому тижні". Причина - санкційний режим, під яким опинився і російський міністр сільського господарства.

І все ж кореспонденту DW цього року вдалося знайти російські страви на ярмарку в Берліні. Одразу за гігантською голландською експозицією, у павільйоні, зайнятому переважно продуктами з Марокко, Словенії і Хорватії, поруч з афганським кіоском притулився прикрашений матрьошками теремок Druzhba. Утім, як виявилося, і цей стенд прямого стосунку до Росії немає.

Druzhba - це берлінський виїзний ресторан, тобто кейтеринг, який обслуговує в німецькій столиці поціновувачів російської кухні. У меню - чебуреки, пельмені, вареники, борщ, морозиво пломбір, березовийсік, квас і морс, "Буратіно" і "Тархун", а також пиво - Жигулівське та з Риги. Власник ресторану Druzhba Антон Ґоссен каже, що раніше його стенд розміщувався в російському павільйоні. Він дуже сподівається, що Росія повернеться на цей ярмарок.

Ембарго та альтернативи

У відносинах Євросоюзу з Росією - проблеми зовсім іншого характеру, ніж з Україною. По багатьох, зокрема, німецьких фермерах доволі болісно вдарило російське ембарго на імпорт європейської сільськогосподарської продукції. Особливо важкими були перші два роки, коли закупівельні ціни на харчові продукти в Німеччині неухильно знижувалися.

У результаті багатьом німецьким селянам довелося шукати нові джерела існування. Одним з таких джерел стала енергетика. За рахунок біомаси німецькі фермери тепер виробляють по 8200 мегавати електроенергії, тобто стільки, скільки чотири середні атомні електростанції.

Втім, і на ті аграрні продукти, які перестала імпортувати Росія, знаходяться покупці. Один з них - Китай, який почав активно закуповувати в Німеччині свинину й молоко. Тож ситуація в німецькій аграрній сфері поступово виправляється, і в магазинах вже не знайти молока по 42 центи за літр.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Джерело
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Новые
Старые
Лучшие
Худшие

Наші блоги