"Доступні ліки" - чому аптеки в Україні не поспішають приєднуватися до програми

944

Гучно запущена в Україні програма із забезпечення доступними ліками діабетиків, астматиків і гіпертоніків поки що не запрацювала на повну. Аптеки побоюються, що не отримають компенсації за безкоштовно надані медикаменти."Як же нема, коли обіцяли, що з 1 квітня запрацює?!", - обурюється 64-річний Костянтин, виходячи з порожніми руками з комунальної аптеки в Подільському районі Києва. Хоча вже більше тижня тому в місцевій поліклініці йому як хворому на цукровий діабет за новою програмою виписали рецепт на метформін, він досі не може отримати обіцяні безкоштовні ліки.

Рецепт власне на біологічно активну речовину, а не на комерційну торгову марку - одна з новацій програми "Доступні ліки" від міністерства охорони здоров'я України (МОЗ). Загалом вона поширюється на понад 20 речовин - найбільш дієвих ліків від серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми та діабету другого ступеня.

Перелік речовин став відомий ще до офіційного старту програми, однак список конкретних препаратів, вартість яких підлягатиме компенсації з бюджету був оприлюднений лише на початку квітня. З п'яти зазначених у ньому препаратів на основі метформіну в аптеці столичної комунальної мережі "Фармація", куди прийшов Костянтин Віталійович, немає жодного.

"Ми просто не встигли ще все закупити, приходьте завтра, - заспокоює літнього чоловіка аптекар. - Хіба ми винні, що лікарі вже рецепти виписують, а нам от тільки інструкція надійшла. Та за тиждень-два все налагодиться".

Компроміс із фармбізнесом

Програма реімбурсації - один з пріоритетів реформ у медичній галузі на цей рік , заявляють у міністерстві охорони здоров’я. Згідно з опитуванням, проведеним благодійним фондом "Пацієнти України" кожен другий пацієнт відмовляється від лікування через брак коштів, при цьому 94 відсотки опитаних називають головною проблемою високу вартість ліків.

У МОЗ констатують, що вартість деяких медичних препартів в Україні подекуди вдвічі-втричі вища, ніж у сусідніх Польщі чи Литві. Для ліквідації цього розриву ще з 1 січня мав бути запроваджений механізм так званих референтних цін, тобто регулювання собівартості й постачальницької надбавки на медпрепарати від хвороб, що найбільше впливають на здоров’я населення. Згідно з розробленими МОЗ правилами, оптова надбавка не мала перевищувати 10 відсотків від собівартості препарату, а роздрібна - 15 відсотків від оптової вартості.

Але проект із запровадженням референтних цін наштовхнувся на рішучу протидію з боку фармацевтичного ринку, через що був відкладений на квітень. Виробники ліків не поспішали приводити відпускні ціни у відповідність з розрахунками МОЗ і підключатися до програми. "Під час обговорення на неофіціному рівні навіть постало питання, щоб позбавляти реєстрації ті ліки, виробники яких не погодяться знизити ціни. Але це б було порушенням прав пацієнта самостійно вибирати спосіб лікування", - розповідає колишній міністр охорони здоров'я, завідувач кафедри управління охороною суспільного здоров'я Академії держуправління при президенті України Василь Князевич.

Нині в переліку медпрепартів, що беруть участь у програмі "Доступні ліки" продукція понад 20 виробників з України, Індії, Ізраілю та Європи. "Результат свідчить, що компроміс врешті вдалося знайти", - зазначає директорка фонду "Паціенти України" Ольга Стефанішина.

Побоювання аптек

Та опоненти в МОЗу знайшлися і серед аптечних мереж. Ще в березні "Аптечна професійна асоціація України" (АПАУ) просила відкласти старт програми "Доступні ліки", мотивуючи це тим, що мережі просто не встигають привести свої внутрішні електронні бази у відповідність з новими референтними цінами, до того ж не розуміють, як продавати препарати зі списку програми, які були куплені ще за старою, не регульованою державою націнкою. Проте МОЗ не пішов на поступки.

Однак для аптек участь у програмі "Доступні ліки" є добровільною. І за словами директора АПАУ Володомира Руденка, приватні мережі не поспішають долучатися до системи безкоштовного розповсюдження ліків. Так, у Києві участь у програмі беруть поки що лише аптеки з мережі "Фармація", що належить місту. У регіонах, згідно з даними МОЗ, до проекту долучаються і приватні мережі, станом на 11 квітня в програму залучено вже кілька сотень аптек, проте і досі вона запрацювала ще навіть не в усіх обласних центрах.

Володимир Руденко з АПАУ вважає програму реімбурсації в цілому позитивною ініціативою, але зазначає: власники аптек побоюються, що не отримають відшкодування за безкоштовно надані ліки. У МОЗ запевняють, компенсація має надходити кожні два тижні після звіряння даних щодо кількості наданих безкоштовно або зі знижкою препаратів. Заспокоюють і в Кабміні: там кажуть, що виділені на програму 500 мільйонів гривень вже направлені до місцевих бюджетів.

"Та цієї суми замало, її вистачить, може, на півроку. А що далі? Так вже було в 2013 році, коли уряд Азарова запустив пілотний проект по реімбурсації вартості ліків від гіпертонії. Члени нашої асоціації і досі не отримали за неї гроші", - нагадує Володимир Руденко.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги