УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Продати за будь-яку ціну: ОПЗ готують до повторної приватизації

1,2 т.
Продати за будь-яку ціну: ОПЗ готують до повторної приватизації

Одеський припортовий завод готують до повторного продажу. ФДМУ хоче суттєво знизити стартову ціну підприємства, аби конкуренція за нього була більшою. Експерти попереджають, що повторний конкурс може знову провалитись.Від середини літа, коли провалилася перша спроба української постмайданної влади продати Одеський припортовий завод (ОПЗ), на підприємстві встигли зупинити виробництво, змінили склад Наглядової ради, випустили з під варти кількох підозрюваних у розкраданні коштів на ОПЗ, а Генеральна прокуратура України (ГПУ) почала тотальну перевірку діяльності заводу починаючи з 2008 року і до цього часу. Все це робиться для того, аби "очистити" Одеський припортовий завод від "проблемних кейсів" та встигнути його продати до кінця року, кажуть експерти. "Завод треба продавати, поки є хоч якась можливість це зробити. За нинішньої ситуації підприємство в подальшому буде тільки втрачати в ціні", - вважає керуючий партнер аналітично компанії DA Vinci AG Андрій Колпаков. Нині на ринку аміаку, карбаміду та азотних добрих, на виробництві яких спеціалізується Одеський припортовий завод, склалася несприятлива кон’юнктура, пояснює експерт хімічної галузі і ринку добрив, керівник проекту Інфоіндустрія Дмитро Гордійчук. "У світі зараз профіцит аміаку та карбаміду. Всі скорочують своє виробництво. У Румунії подібний завод простоює, в Італії, Іспанії - не працює це виробництво. Всі користуються дешевою продукцією з Єгипту та Близького Сходу", - констатує Гордійчук. Він переконаний, якщо хтось з інвесторів виявить бажання купити ОПЗ і стартова ціна зміниться хоча б на одну гривню, то це можна буде вважати успіхом для країни. Ставка на конкуренцію Влітку цього року Фонд державного майна України (ФДМУ) виставив 99 відсотків ПАТ "Одеський припортовий завод". Стартова ціна об’єкту була понад 13 мільярдів гривень (близько 527 мільйонів доларів). За умовами конкурсу, кожен крок торгів мав складати 200 мільйонів гривень. Після того, як на приватизаційний конкурс жоден з інвесторів не подав свої заявки, українські урядовці вирішили суттєво змінити стартову ціну приватизації заводу. Голова ФДМУ Ігор Білоус переконаний, що вона не повинна тепер перевищувати 150 мільйонів доларів. Про це він сказав на зустрічі з журналістами. "Це зниження треба зробити тільки тому, щоб не було сумнівів у потенційних інвесторів щодо того чи приймати участь у конкурсі", - додав Голова Фонду держмайна, слова якого цитує портал "Економічна правда". Він вважає, що саме конкуренція може врятувати повторний приватизаційний конкурс з продажу ОПЗ від провалу. За його словами, сьогодні є як мінімум чотири потенційних учасника аукціону з продажу Одеського припортового заводу за зниженою ціною. На його думку, чим більше учасників - тим менше ризик, що актив буде проданий дешево. "Звичайно, низької кінцевої ціни не хотілося би ні нам, ні уряду. Але ми керуємо процесом, маємо всю інформацію, ведемо переговори з покупцями. Тому я переконаний, що за нормальних умов конкуренції кінцева ціна буде гідною", - написав на своїй сторінці в Facebook голова ФДМУ Ігор Білоус. Попри складну світову кон’юнктуру на ринку добрив, ФДМУ розраховує на достатню кількість заявок на повторний конкурс, оскільки ОПЗ має кілька конкурентних переваг, яких немає на інших подібних об’єктах. Зокрема, підприємство має діючий аміакопровод, який здійснює перевантаження хімічної продукції, що надходить з країн СНД, на експорт. Також ОПЗ управляє найбільшими в Україні та в регіоні колишнього СРСР припортовими активами з перевалки аміаку і карбаміду. "Серйозна конкурентна перевага ОПЗ, що його розташовано в місці, де майже ніколи не замерзає море. Там Аджалицький лиман, де малесенький криголам, якщо і є тонкий шар криги, пробиває без проблем дорогу для суден", - зазначає Дмитро Гордійчук. Окрім цього, за його словами, на території ОПЗ розташований великий тепличний комплекс з вирощування овочів, на обігрів якого використовують залишкове тепло та вуглекислу кислоту, які утворюються під час основного виробництва добрив. Коли і хто? Зараз в українському уряді працюють над тим, аби з жовтня ОПЗ відновив своє виробництво, яке зупинили на початку серпні через те, що завод не проплатив транзит газу, і "Укртрансгаз" після кількох попереджень припинив поставки блакитного палива на завод. Кабінет міністрів України своїм рішенням від 22 вересня дав доручення НАК "Нафтогаз України" забезпечити постачання газу на підприємство в рамках спеціальних зобов’язань. Поставки газу за такою схемою здійснюватимуться аж до 31 грудня 2016 року. На наступний рік таких зобов’язань на "Нафтогаз України" не покладено, а це означає, що уряд розраховує до кінця року продати Одеський припортовий завод, зауважують експерти. "Процедура підготовки підприємства до повторного конкурсу відповідає закону. До січня наступного року ОПЗ може бути проданий. Головне, аби інвестори, зваживши наскільки їхні ризики балансують з ймовірними прибутками, таки прийшли на конкурс", - зазначає старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень Віталій Кравчук. Як відомо, ризиків з покупкою ОПЗ для інвесторів достатньо, адже нині компанія Ostchem Holding Limited Дмитра Фірташа судиться з Одеським припортовим заводом через борги підприємства сформовані в вересні-грудні 2013 року, коли Ostchem був єдиним постачальником газу для підприємства і ексклюзивним продавцем аміаку і карбаміду, виробленого ОПЗ. Також компанія "Нортіма", підконтрольна фінансово-промисловій групі "Приват" Ігоря Коломойського, намагається через суд відстояти результати першого приватизаційного конкурсу Одеського припортового заводу від 2009 року. Тоді компанія "Нортіма" стала переможницею конкурсу, запропонувавши за ОПЗ найвищу ціну - п'ять мільярдів гривень, однак пізніше результати аукціону були визнані недійсними. "Зараз, коли ситуація в Україні нестабільна, а підприємство в боргах і працює нестабільно, завод важко буде продати комусь іншому, хто не відчуває себе в сучасній Україні, як риба в воді", - припускає Андрій Колпаков.