Французи обирають між Макроном та Ле Пен

349

У другому турі виборів президента Франції 48 мільйонів виборців можуть обрати Еммануеля Макрона або ультраправу Марін Ле Пен. Хоч у опитуваннях випереджає Макрон, несподіванки можливі, зазначають експерти.У неділю, 7 травня, у Франції відбудеться другий тур виборів президента країни. Відповідно до соціологічних опитувань, з двох кандидатів у президенти лідирує центрист Еммануель Макрон. Свій голос за нього готові віддати близько 60 відсотків виборців. Однак політологи дають обережні прогнози. "Все буде залежати від явки на виборах", - зауважує експертка Французького інституту міжнародних відносин в Парижі Вів'єн Пертусо.

Якщо явка буде низькою, це може зіграти на руку правій популістці Марін Ле Пен. На відміну від конкурента, у неї є підтримка у вигляді добре організованої політичної партії "Національний фронт", що має постійних виборців. Водночас Макрон може розраховувати тільки на голоси прихильників консерваторів, соціал-демократів і лівих радикалів, які ще два тижні тому, в першому турі виборів, голосували за інших кандидатів.

Французькі виборці не визначились

Претенденти на президентське крісло, які не пройшли до другого туру, за винятком комуніста Жан-Люка Меланшона, котрий посів третє місце, закликали своїх виборців підтримати на виборах Макрона. Як пояснив свою позицію Меланшон, він проти Ле Пен, але й не за кандидата-центриста. Це може привести до того, що багато виборців не проголосують за жодного з двох кандидатів, котрі пройшли до другого туру виборів, зазначають оглядачі.

За словами Вів'єн Пертусо, партійна система у Франції фактично опинилася догори дригом. Жодній з традиційних політичних партій не вдалося домогтися проходження свого кандидата у другий тур президентських виборів. Французькі виборці досі не визначились, розмірковує Пертусо: "Ми перебуваємо в стані хаосу. Складно зрозуміти, в якому напрямку потрібно рухатися. Це відображає абсолютно поляризоване суспільство, в якому вже давно визначилися переможці і переможені. Останні упродовж тривалого часу були обділені увагою політиків, і тепер вони намагаються змінити ситуацію".

Останнім часом багато критики лунає на адресу французької католицької церкви, яка нібито не беззастережно підтримала кандидатуру Еммануеля Макрона. Коли під час президентських виборів у 2002 році батько нинішньої претендентки на посаду глави держави Жан-Марі Ле Пен несподівано пройшов до другого туру, католицькі священики одностайно висловилися проти його партії "Національний фронт". Нині французька католицька газета La Croix критикує їх за слабку позицію. Тим часом, представники Євангелічної церкви, юдаїзму та ісламу дистанціювалися від Марін Ле Пен, яка в разі перемоги на виборах збирається закрити кордони і висилати з країни мусульман.

"Небезпека соціального вибуху" в разі перемоги Ле Пен

Під час останніх теледебатів у середу, 3 травня, Макрон, котрий відстоює ліберальні позиції і підтримує Євросоюз, звинуватив свою суперницю в розпалюванні ненависті до мусульман. "Боротьба з тероризмом не повинна призводити до того, щоб ми потрапляли в пастку. Ця пастка називається громадянська війна і розкол, які ви несете в країну", - заявив тоді кандидат-центрист, звертаючись до Ле Пен.

Колишня лідерка "Національного фронту", яка після першого туру тимчасово склала з себе ці повноваження, щоб брати участь у виборах як незалежний кандидат, виступає за закриття французьких кордонів і видворення з країни мусульман, які викликають підозри. Крім того, вона є прихильницею виходу Франції з Єврозони і вважає, що в проблемах у французькій економіці винна Європа. "Ми пережили масштабну деіндустріалізацію. Ми бачили скорочення наших кадрів і масове перенесення виробництва. І сьогодні, пане Макрон, французи страждають через Європу", - відповіла Ле Пен на звинувачення суперника.

Хоч у опитуваннях випереджає Макрон, несподіванки на виборах можливі, зазначають експерти. Керівник Німецько-французького інституту в Людвігсбурзі Франк Баснер (Frank Baasner) вважає, що, в разі перемоги на виборах Марін Ле Пен, Франція могла би постати перед серйозними проблемами. "Якщо як президентка вона виконає хоча б половину своїх передвиборних обіцянок, країна моментально опиниться в ізоляції, - зазначив він в інтерв'ю DW. - Взяти хоча б вихід Франції з ЄС". Експерт побоюється, що в разі перемоги Ле Пен у Франції можуть початися серйозні заворушення: "Багато хто ще не готовий обрати між Макроном і Ле Пен. І тут криється велика небезпека соціального вибуху, велике невдоволення населення. У разі перемоги Ле Пен ця вибухівка однозначно швидко спрацює".

Якщо Ле Пен стане новим президентом Франції, Німеччина, як і у разі з перемогою Дональда Трампа в США, швидше за все, займе вичікувальну позицію, припускає експерт. Якщо ж на виборах переможе Макрон, вважає Баснер, це буде означати новий етап розвитку німецько-французьких відносин, а також "надасть нового імпульсу всій Європі".

Роль Франції у Європі і пробуксовування економічних реформ останніх років можуть відіграти вирішальну роль на виборах, зазначає Пертусо. "Зростає страх перед глобалізацією, що визначає наше повсякденне життя і що неможливо контролювати, - розмірковує вона. Натомість відданість ідеям Європи означає відкриті кордони, вільний рух товарів і свободу вибору місця проживання, що певною мірою створює враження, що Франція не сама визначає свою долю.

Саме цей нібито втрачений контроль і обіцяє повернути французам Марін Ле Пен. Згідно зі статистикою, ультраправі особливо сильні на півночі і південному сході Франції. Це регіони з особливо високим рівнем безробіття і найнижчим рівнем освіти населення. Натомість найбільше прихильників Макрона живуть у великих містах, а також в багатьох західних регіонах країни, де переважає населення з вищим рівнем освіти.

Без більшості у парламенті

Виборчі дільниці в Франції закриються 7 травня о 20:00 за місцевим часом. Практично одразу після цього з'являться перші прогнози щодо результатів виборів. Але хто б не став переможцем недільного голосування, ані Макрону, ані Ле Пен, швидше за все, не вдасться набрати більшість у парламенті, вибори до якого відбудуться в червні, прогнозують аналітики.

Адже ні заснований Макроном рух "Вперед!", ані "Національний фронт" Ле Пен не представлені в його нижній палаті - Національних зборах. Тож, як зауважують експерти, новому президенту країни доведеться шукати компроміси та сподіватися на створення коаліції.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги