Земля - народу: чи допоможе тиск МВФ відкрити український земельний ринок

568

Продавати та купувати землю в Україні, імовірно, можна буде вже з наступного року. Таку обіцянку влада дала МВФ. Але ринок працюватиме із істотними обмеженнями, попереджають експерти.Один із пунктів оновленого Меморандуму про співпрацю між Україною та Міжнародним валютним фондом передбачає відкриття українського ринку землі вже з початку наступного року. Задля цього сторони створили робочу групу з представників низки українських міністерств та за участі Світового банку. Вона має підготувати відповідне законодавство. "Очікується, що затвердження парламентом закону про обіг сільськогосподарських земель відбудетьсядо кінця травня 2017 року", - зазначається в меморандумі.

При цьому мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення діятиме до кінця поточного року. А після цього буде дозволено продаж землі, яка перебуває як у державній, так і у приватній власності. Необхідність цього кроку у меморандумі пояснюється тим, що лібералізація ринку землі є суттєвою для того, аби дати поштовх економічному зростанню України.

Втім, перша заява прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана з цього приводу була набагато обережнішою. В ефірі телеканалу "112 Україна" він зазначив, що уряд дослухається до порад та вимог міжнародних партнерів. "Але нам варто зосередитися на розвитку власної економіки та надалі розраховувати на себе", - зауважив прем'єр. Уряд розмірковує над можливістю створити модель, за якої власниками землі в обмеженій кількості були б лише громадяни України, аби створити міцний невеликий фермерський клас. Гройсман додав, що не підтримає реформу, яка буде використана великими агрохолдингами або іноземцями. Зараз розробляється формат земельної реформи, який може бути запропонований для дискусії у парламенті та пояснений громадянам. Але підтвердити готовність завершити цей процес до кінця травня Гройсман не зміг, зазначивши лише, що "концепція готується".

Експерти - за

На нагальності запровадження земельної реформи одноголосно наполягають усі опитані DW експерти. Заступник голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні Павло Кухта називає божевіллям заборону на торгівлю землею у країні з таким продуктивним аграрним сектором. За його словами, бізнес усе одно підладився під таку ситуацію, але це призвело до значних викривлень у цій галузі економіки.

До того ж, каже Кухта, відкриття ринку землі є одним із небагатьох доступних Україні інструментів швидкого залучення інвестицій. Навіть якщо землю не дозволять продавати іноземним інвесторам, вони все одно позитивно сприйматимуть земельну реформу і вкладатимуть в інфраструктуру аграрного сектора, який неодмінно отримає поштовх для розвитку завдяки запровадженню ринку землі.

Президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса каже, що думки самих аграріїв щодо земельної реформи розділилися - противники і прихильники реформи є одночасно як серед дрібних фермерів, так і серед власників великих підприємств. Але він вважає реформу невідворотною через той хаос, який зараз панує у агросекторі. Ринок землі, за словами Ліссітси, вже давно функціонує у "сірій зоні" - бізнесмени вигадали численну кількість схем, яка дозволяє обходити мораторій. "Я особисто підтримую запровадження ринку обома руками, - каже експерт. - Це дозволить прибрати корупцію, адже в Україні є понад вісім мільйонів гектарів землі, яку невідомо хто обробляє". Ці землі, пояснює Ліссітса, і є тим тіньовим ринком, який процвітає попри будь-які мораторії.

Поступова лібералізація

Втім, ця очевидна для експертів та багатьох аграріїв необхідність наштовхується на обережність з боку політиків, які бояться потрапити під удар через запровадження непопулярних рішень. Саме цим пояснює обережність у останніх висловлюваннях Гройсмана старший економіст Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Володимир Дубровський. За його словами, реформа, що зачіпає інтереси великих груп населення, має проводитися поступово, аби дати людям звикнути до нововведень. І у цій ситуації логічним є те, що влада намагається представити запровадження ринку землі як поетапний процес.

Велика кількість нюансів та спірних питань, найімовірніше, призведе до того, що перший етап української земельної реформи дійсно буде проходити у вкрай обмежених рамках, каже Ліссітса. Першою, за його словами, на ринок потрапить державна земля, яка збуватиметься на аукціонах. Причому обмеження стосуватимуться як кількості землі, яка продається, так і майбутніх покупців. Так, обговорюється граничний поріг продажу в одні руки, який, імовірно, становитиме близько 300-400 гектарів, розповідає Ліссітса. Також експерт прогнозує, що землю не зможуть купувати іноземці, а першочергове право на придбання матимуть ті, хто цю землю вже зараз орендує, аби гарантувати, що її купуватимуть самі аграрії, а не ті, хто хоче використовувати її задля отримання ренти. Варто очікувати, що право придбання землі надаватиметься лише тим українцям, які задекларували свої доходи та майно, аби не дати можливості інвестувати таким чином гроші, отримані корупційним шляхом.

Небезпеки

Володимир Дубровський вважає, що у такій поступовості є позитивні сторони. В разі, якби на ринку одразу опинилася вся земля, теоретично придатна для продажу, це призвело би до перенасичення ринку пропозицією і завдало суттєвого удару по цінах. А продаж українських земель за безцінь найкращим чином зіграв би на руку тим, хто хоче дискредитувати ідею земельної реформи. Тому викидання на ринок землі з державного резерву допомогло би сформувати "ціновий маяк" для подальших угод. Після цього, на думку Дубровського, можна дозволити продавати землю українцям, можливо, з деякими обмеженнями. І лише після того, як усі переконаються, що ринок працює, його можна відкривати іноземцям, резюмує експерт.

Втім, у цих початкових обмеженнях експерти вбачають і певну загрозу. Погано збалансована земельна реформа може мати негативний ефект, каже Кухта. Тому він закликає готуватися до напруженої дискусії, аби не допустити використання реформи на догоду чиїмось інтересам, а не як інструменту для створення ринку землі.

Дубровський, своєю чергою, певний: коли Київ уже не так сильно залежить від західних кредитів, є ризик, що запровадження ринку землі не буде виконано в повній мірі. "Потрібно, аби усі знали, що уряд не відступить, і ринок і далі буде відкриватися", - каже Дубровський. На його думку, влада повинна мати чіткий і жорсткий план подальшого просування реформи, а також діяти згідно з ним.

Приєднуйтесь до групи "Обозреватель" на Facebook, слідкуйте за оновленнями!

Наші блоги

Останні новини

Загрузка...