УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Екстрим на Закарпатті: жителі гірського села щодня змушені літати над стрімкою рікою

2,4 т.
Екстрим на Закарпатті: жителі гірського села щодня змушені літати над стрімкою рікою

Уже понад 50 років жителі села Нижній Бистрий, що на Закарпатті, щодня літають над стрімкою рікою разом з меблями і худобою.

Влада ігнорує прохання людей спорудити хоча би один підвісний міст, повідомляє "Експрес".

Ріка ділить село Нижній Бистрий на дві частини. Щоб не долати кілометри до найближчого мосту, люди свого часу самотужки розв’язали проблему — на річці звели три своєрідні повітряні переправи. Відтоді місцеві селяни звикли у прямому розумінні літати над рікою - по металевому канату, до якого припасована люлька. Сідають у такий "дирижабль" — і перелітають на той берег.

Читайте: Безтурботне дитинство в селі: дивовижні знімки польського фотографа

Нині ж переправа, якій понад 50 років, потребує капітального ремонту. Корито — старе, деревина прогнила. Та й трос не завадило б поміняти на новий.

Люлька, в якій переправляють люди - справжнє диво техніки, складається з барабана, корита та двох тросів. Людина на березі повинна крутити барабан, тоді переправа запрацює. Щодня повітряними човнами користується близько 500 пасажирів. Та нині всі переправи на Ріці зачиняють на замок - після того, як кілька років тому в річку зірвався сільський хлопець (на щастя, його врятували).

Фото: Експрес

Для місцевих жителів цей екстрим - звичайна ділянка дороги, яку доводиться долати двічі на день. За допомогою летючого корита вони переправляють на другий берег річки людей, сіно, будівельні матеріали, меблі, а влітку - ще й худобу.

Справжній "ас у льотній справі" - пенсіонерка Христина Росоха. Зі своїх 77 років вона літає над річкою понад 50.

Читайте: На Закарпатті селевим потоком змило дорогу на Драгобрат: фотофакт

"Наше село - гірське. Простягнулося вздовж обох берегів Ріки аж на 26 кілометрів. З обох боків село підпирають гори. А стрімка вода поділила сушу так, що магазини, пошта, ФАП та сільрада опинилися на другому боці, а на нашому - тільки півсотні хат, пасовище та городи. До найближчого мосту пішки - 7 кілометрів, а навпростець - усього 3 хвилини льоту, - розповіла жінка. - Ще з часів Союзу просимо владу звести міст. Раніше чиновники обіцяли, нині – тільки руками розводять! Мовляв, криза, коштів - катма! Та Бог послав мені майстровитого чоловіка, який зметикував, що русло річки не дуже широке - всього 22 метри. Та ще замолоду звів повітряну переправу, якою досі користується півсела. Особливо влітку, коли люди обробляють свої ділянки та випасають на нашому березі худобу".

"Отак і літаю все життя. Раніше щодня літала на роботу. А стаж у мене - майже 40 років. Відколи на пенсії - на закупи та в гості до рідні", - додала баба Христина.