"Північний потік-2": підходи Берліна, Варшави та Києва

735

Проект подвоєння потужностей "Північного потоку" загрожує стати яблуком розбрату в ЄС. Експерти з трьох країн обговорили в Берліні можливі наслідки його реалізації.Проект газопроводу "Північний потік-2" з Росії до Німеччини, в обхід України та Польщі, викликав обурення Києва і Варшави. "Польщу й Україну турбує передусім зниження зборів за транзит газу", - так пояснив це керівник німецького енергетичного концерну Wintershall Маріо Мерен (Mario Mehren) в інтерв'ю газеті Handelsblatt, опублікованому 7 квітня.

Нова гілка повинна подвоїти потужність прокладеного по дну Балтійського моря газопроводу з 55 до 110 мільярдів кубометрів на рік. За оцінкою багатьох експертів, це зробить зайвим транзит російського газу в Європу через Польщу і Україну. Очільник концерну Wintershall, який разом із "Газпромом" бере участь у проекті, не вважає за потрібне рахуватися з побоюваннями цих країн. "Транспортування газу - не внесок у консолідацію бюджетів третіх країн", - заявив Мерен.

Проте перспектива втрати двох мільярдів євро - саме стільки щорічно отримує Україна від Росії за прокачування її газу - не єдина причина обурення Києва "Північним потоком-2".

Гроші - не головне?

Експерт українського Центру глобальних досліджень "Стратегія XXI" Андрій Чубик вважає гроші не головною причиною: "Ми і без цих двох мільярдів проживемо, були й складніші часи". За його словами, йдеться передусім про технічний баланс газотранспортної системи. Це і внутрішнє перекачування газу між виробниками і споживачами, і транзит, при чому, не лише в Євросоюз, але й у Молдову, Туреччину та на Балкани.

"Підтримувати всю цю взаємопов'язану систему в робочому стані буде дуже складно, якщо рівень транзиту скоротиться, припустимо, до 20 мільярдів кубометрів на рік", - каже Чубик в інтерв'ю DW. Якщо ж транзит газу з Росії в ЄС через Україну припиниться, продовжує він, то частину "труби" законсервують, частину розберуть. Відповідно, Україна вийде із загальноєвропейської газової системи і перейде на автономну.

"Це зараз опрацьовується, - каже Чубик, - "Укртрансгаз" почав проводити технічні оцінки відповідних рішень, намічати, які і де треба буде закрити газоперекачувальні станції, які законсервувати труби". Головна проблема, вважає експерт, у тому, що "в самому Євросоюзі ніхто не прораховує, як все це відіб'ється на інших ринках".

Політичний проект Кремля

Київ та Варшава переконані, що "Газпром" цим проектом виконує політичну волю Кремля задля того, щоб зміцнити домінування Росії на газовому ринку Європи, дестабілізувати Україну та внести розкол в лави Євросоюзу.

Ці думки пролунали під час дискусії про "Північний потік-2" у Берліні. В обговоренні взяла участь керівниця реферату "Європейська й регіональна енергетична політика" польського МЗС Марта Бабич та експертка берлінського Фонду "Наука і політика" (SWP) Кірстен Вестфаль (Kirsten Westphal), а також Андрій Чубик, який приїздив до Берліна на запрошення німецького Фонду імені Генріха Белля (Heinrich Boll Stiftung).

Марта Бабич вказала на перспективу майже повної залежності - у майбутньому - Німеччини від єдиного постачальника газу за єдиним маршрутом, через Балтику. За її словами, новий проект "Газпрому" суперечить також політиці ЄС щодо України. Брюссель, з одного боку, надає фінансову допомогу Києву, а з іншого - мириться з майбутньою втратою Україною зборів за газовий транзит, обурюється вона.

З суто економічної точки зору, додає Бабич, "Північний потік-2" не є логічним. За прогнозом Єврокомісії, споживання газу в країнах ЄС буде скорочуватися через підвищення енергоефективності та розвиток альтернативної енергетики. Але вже зараз, за її даними, близько 40 відсотків наявної інфраструктури прокачування газу з Росії в Європу простоюють.

Якщо попит всупереч прогнозам зросте, модернізація української газотранспортної системи була б суттєво дешевшою, ніж прокладання ще двох ниток газопроводу через Балтику, вказує Бабич.

Що в інтересах Берліна?

І Чубик, і Бабич під час дискусії закликали німецький уряд скористатися своїм впливом і не допустити реалізації "Північного потоку-2".

Кірстен Вестфаль з SWP заперечувала: Німеччина - правова держава і уряд не може з політичних міркувань змінювати юридичні правила гри. "Я не бачу жодних наявних юридичних важелів, за допомогою яких можна було б зупинити проект "Північний потік-2", - сказала Вестфаль в інтерв'ю DW. "Навіть за всіх політичних контраргументів я вважаю важливим підтримувати з Росією економічні зв'язки", - пояснює вона. Утім, економічна доцільність проекту у Вестфаль також викликає сумніви. За її словами, поки що складно сказати, яким буде в Європі попит на газ, яких заходів уживатимуть задля захисту клімату, як розвиватиметься альтернативна енергетика, яких коштів потребуватиме модернізація українського транзиту.

Уперше про "Північний потік-2" заговорили 2015 року. Час для розширення німецько-російських торговельних зв'язків невдовзі після анексії Криму та в розпал бойових дій на Донбасі не був вдалим.

Представники німецького уряду тоді критично висловлювалися про ці плани. Нині ж позиція офіційного Берліна така: це суто комерційний проект, котрий, звісно, має відповідати німецьким і європейським правовим нормам, але рішення - за учасниками консорціуму. Так відповіла на запитання DW офіційна представниця міністерства економіки ФРН Беате Барон (Beate Baron).

За оцінкою Кірстен Вестфаль, німецький уряд дотримується щодо Росії подвійної стратегії. Зберігаючи режим санкцій проти РФ, Берлін і далі тисне на Москву у відповідь на її загрозу безпеці в Європі, але при цьому намагається не передати куті меду та не заганяти Кремль у глухий кут. Німеччина, як зазначає Вестфаль, зацікавлена у мирі та стабільності, у тому числі, - в самій Росії, яка потребує доходів від експорту енергоносіїв, тому атакувати "Північний потік-2" - не в інтересах Берліна.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини