, view = metaData.view != null ? string.Join("|", metaData.view) : null})

"ДНР" і "ЛНР": окуповані території чи регіон з особливим статусом?

258

Від адміністративних послуг до податків

Опублікований на сайті Кабміну документ містить низку заходів, спрямованих на боротьбу із корупцією на пунктах перетину лінії зіткнення, врегулювання господарської діяльності на неконтрольованій території, забезпечення мешканців цих територій товарами першої необхідності та можливістю отримувати соціальні і адміністративні послуги, вироблення законів, які б регулювали відносини між податковою та підприємствами, які мають виробничі потужності за лінією зіткнення.

Йдеться навіть про забезпечення виплати заробітної плати на підприємствах усіх форм власності, які провадять законну господарську діяльність на неконтрольованій території. Окрім цього, документ містить низку завдань гуманітарного спрямування - від забезпечення вільного доступу до освіти, до зниження рівня захворюваності на туберкульоз та ВІЛ і СНІД серед громадян, що проживають на неконтрольованій території.

Міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш окремо зазначив під час представлення плану, що усі перелічені заходи здійснюватимуться за умов недопущення будь-яких дій, які могли б легітимізувати незаконні збройні формування, або які могли б бути розцінені як налагодження контактів із представниками проросійських сепаратистів.

Лінія президента

Координатор проекту "Сильні громади Донеччини" Валентин Краснопьоров зазначає, що ухвалений Кабміном документ є логічним продовженням лінії президента Порошенка та українського МЗС, які публічно декларують своє бажання якнайшвидше повернути Донбас під контроль Києва та не розривають зв’язки із неконтрольованими територіями попри їхню фактичну окупацією Росією. Таким чином, впевнений експерт, план не лише допоможе зберегти контакт між Україною та населенням Донбасу за лінією зіткнення, але й дасть сигнал світовій спільноті, який би підтверджував відданість України зобов’язанням, взятим на себе під час підписання Мінських домовленостей.

Аналітик української громадської організації "Донецький інститут інформації" Віталій Сізов також вважає, що реалізація плану може полегшити життя для громадян України на окупованих територіях. Серед найбільш болючих проблем він називає необхідність спрощення процедур проходження пунктів перетину лінії розмежування та отримання документів громадянами, які живуть на схід від цієї лінії. Сізов також звертає увагу на той факт, що зараз товари можуть потрапляти на неконтрольовані території тільки залізницею, що ставить у вигідне положення великий бізнес, який може собі це дозволити, та контрабандистів.

"В той час, як для багатьох пункти плану можуть здаватися очевидними, - каже Сізов, - насправді, їх успішна реалізація буде маленькою революцією". Міністерство у справах тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, нагадує він, постійно наражається на критику через свій підхід до питання реінтеграції Донбасу.

Латентне визнання

Найбільший спротив схвалений урядом план викликав у середовищі експертів-міжнародників. Так, голова правління громадської організації "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко вважає, що цим документом Кабмін визнає свою відповідальність за дотримання прав людини та забезпечення потреб та інтересів громадян України в так званих "окремих районах". А це, за його словами, є обов’язком держави-окупанта, згідно з міжнародним правом.

До критики приєднується також і юрист-міжнародник, колишній урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Борис Бабін. "Такі плани, серед іншого, перекреслюють трирічний труд багатьох юристів в Україні та за її межами, які намагаються притягти до відповідальності державу-агресора за злочини, порушення міжнародних угод та прав людини на Донбасі", - каже юрист.

Нюанси статусу Донбасу

Ця позиція збігається і зі ставленням до проблеми деяких українських політичних сил - наприклад, партія львівського мера Андрія Садового "Самопоміч" виступає проти особливого статусу для окремих районів Донбасу та за визнання цієї території окупованою Російською Федерацією.

Справедливість такого підходу визнають навіть деякі симпатики проекту реінтеграції Донбасу. Краснопьоров каже, що цей документ дійсно заважатиме визнанню окупованими територій, що контролюються так званими сепаратистами, та може поставити під загрозу курс на міжнародне визнання російської агресії на Донбасі. Але експерт нагадує, що українці самі обрали владу, яка задекларувала необхідність відновлення миру, збереження зв’язку із окупованою територією та поетапного повернення територій Донбасу під український контроль, і тепер послідовно виконує цей сценарій.

Довгострокова перспектива

Деякі експерти також висловлюють сумнів у тому, що навіть успішне виконання плану допоможе задекларованій меті - реінтеграції непідконтрольних територій Донбасу. Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков вважає, що у найближчий перспективі буде вкрай важко досягти виконання навіть перших пунктів із переліку Мінських домовленостей, зокрема щодо припинення вогню, тому Україні зараз важливо зосередитися на заморожуванні конфлікту.

На думку Пашкова, заходи, перелічені у плані, можуть мати користь хіба що у довгостроковій перспективі. Але експерт впевнений - для успіху необхідно, аби вони стосувалися лише тих територій, на які розповсюджується влада Києва. "Ми не можемо брати на себе відповідальність за соціально-економічну ситуацію в регіонах, яку контролює комісія із представників п’яти міністерств Російської Федерації, як про це писало нещодавно німецьке видання Bild", - каже Пашков.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги