БлогиСвіт

Додатковий бар'єр: чи готова Україна запровадити візовий режим із Росією

4.6т

Попри поновлення дискусії щодо запровадження візового режиму з РФ, у реалістичності ініціативи сумніваються навіть її ініціатори.Заклики запровадити візовий режим з Російською Федерацією лунають у Києві не вперше. Востаннє це було після арешту у Москві українського журналіста Романа Сущенка, який працював у Парижі і відвідував у РФ родичів. Тоді,у жовтні 2016 року, з ініціативою скасувати безвізову угоду між Україною та Росією виступив спікер Верховної Ради Андрій Парубій. Однак минулого року відповідну постанову, що була затверджена профільним парламентським комітетом з міжнародних справ та навіть з'явилася на порядку денному засідання парламенту, так і не винесли на розгляд зали.

Повернутися до теми віз із РФ українські народні депутати можуть уже цього тижня. Про це у неділю заявив перший заступник фракції "Народний фронт" у парламенті Андрій Тетерук. За його словами, зараз його політична сила у Верховній Раді веде активні переговори: підбиваються підсумки та рахується кількість голосів, які парламентарі готові віддати за запровадження візового режиму. Тетерук запевняє, відбутися це може як за допомогою ухвалення загаданої вище постанови, так і на основі нової ініціативи - утім, рішення щодо цього поки що не ухвалили.

Сумнівна підтримка

Насправді, переговори, якщо вони й ведуться, залишаються таємницею навіть для деяких соратників Тетерука. Один зі співавторів постанови та депутат "Народного фронту" Сергій Висоцький, спілкуючись з кореспондентом DW, заявив, що заява колеги по фракції стала для нього несподіванкою. Народний депутат зазначив, що не може однозначно спростувати слова Тетерука, але сам про подібні перемовини, які б велися останнім часом, не чув. Попри те, що Висоцький і зараз залишається симпатиком ідеї запровадження візового режиму із Росією, він зазначає - досі консенсусу у залі Верховної Ради щодо цієї постанови не було. "Завжди була недостатньо зрозумілою позиція президентської політичної сили", - пояснює народний депутат. Так, ще восени минулого року заступник фракції "Блоку Петра Порошенка" Олексій Гончаренко заявляв, що, перш ніж ухвалювати рішення, варто все прорахувати, зокрема й той факт, що багато українців мають в Росії родичів, або самі там працюють.

Свої сумніви щодо можливості зібрати необхідні голоси у коментарі DW висловила і голова парламентського комітету Верховної Ради з міжнародних справ Ганна Гопко. За словами депутатки, формально жодних перепон для повернення до питання віз немає, адже відповідна постанова вже пройшла затвердження у комітеті. "Але у сесійній залі ця тема останнім часом не проговорювалася", - пояснила вона. Гопко також нагадала, що свої розрахунки народним депутатам досі не надало українське міністерство закордонних справ. Тому, наскільки дипломати технічно готові до запровадження візового режиму з Росією та скільки грошей на це буде потрібно, досі не зрозуміло. Але ще під час комітетських слухань представники МЗС наполягали - запровадження віз матиме низку негативних наслідків, серед яких необхідність суттєво збільшити штат дипломатичних установ в РФ та відповідне фінансування. Дипломати також впевнені - візовий режим не поліпшить суттєво ситуацію з безпекою через існування неконтрольованих ділянок державного кордону на Донбасі.

Логіка війни

Голова громадської організації "Майдан закордонних справ", екс-дипломат Богдан Яременко погоджується - попри наявність в українських дипломатичних представництвах в Росії необхідного устаткування та практики роботи з візами, запровадження віз із РФ збільшить навантаження в багато разів. Необхідними будуть як ндодатковий персонал, так і нова техніка та значно більше видаткових матеріалів, каже експерт. Виконавчий директор Центру суспільних відносин Євген Магда додає: попри те, що в поточному році МЗС отримало додатково мільярд гривень на свої потреби, навряд чи керівництво відомства очікувало спрямувати їх на забезпечення візового режиму з Росією.

Проблеми можуть спіткати Україну і в іншому, каже Магда. Кремль цілком може вдатися до дзеркальної відповіді на дії Києва. Запровадження віз для подорожей до Росії або навіть примусова депортація з РФ українців, що там працюють, своєю чергою, можуть викликати значне збільшення соціального напруження в самій Україні. Саме тому, на думку Магди, рішення Києва має бути належним чином обговорене перед тим, як його остаточно ухвалювати.

У тому, що Кремль вдасться до кроків у відповідь, впевнений і Яременко. Але, на його думку, візовий режим під час війни є занадто м'яким рішенням. Обмеження подорожей та контактів у такій ситуації мало б бути значно жорсткішим, каже експерт. "У логіці війни інтереси українських громадян, які бажають подорожувати або працювати в РФ, мають менший пріоритет, ніж національна безпека та необхідність захисту значно більшої кількості громадян, що залишилися на території України", - каже Яременко.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Джерело

Наші блоги