Міхаель Гармс: В Україні цілком можна робити бізнес, не сплачуючи хабарів

151

Україна знову приваблює німецьких інвесторів. Про візит делегації підприємців із ФРН до Києва в інтерв'ю DW розповів виконавчий директор Східного комітету німецької економіки Міхаель Гармс.DW: Пане Гармс, Ви щойно повернулися з Києва, де були разом із групою німецьких підприємців. Яке Ваше загальне враження про становище в Україні?

Міхаель Гармс: Загальне враження позитивне. Звичайно, економічна ситуація продовжує залишатися складною, але є й обнадійливі ознаки. У четвертому кварталі минулого року українська економіка несподівано сильно зростала. Торгівля з Німеччиною торік також відчутно зросла. Активно втілюються реформи. Безумовно, є чимало сфер, над якими треба працювати, але у нас склалось враження, що принаймні в економіці реформи інтенсивно продовжуються. Наші співрозмовники були дуже відкриті в обговоренні усіх питань, з якими ми приїхали.

Про що Ви говорили на зустрічах із Петром Порошенком та Володимиром Гройсманом?

Зустріч із Порошенком, на жаль, було короткотерміново скасовано. І це приклад того, що адміністрування функціонує ще не дуже добре, якщо переговори скасовуються так спонтанно, незадовго до зустрічі. З паном Гройсманом ішлося про економічні теми. Представники окремих компаній порушували ще конкретні питання, які їх непокоять, пропозиції і запити від окремих компаній.

Ви підкреслювали, що інтерес німецьких інвесторів до України збільшується, оскільки після двох важких років рецесії країна нарешті вийшла на курс поміркованого зростання. Які галузі найбільш привабливі для інвесторів?

Тут треба дивитися, де в Україні є потенціал для зростання. Це найцікавіше та найважливіше запитання. Які галузі України конкурентоспроможні на європейському ринку? Щодо аграрної галузі, то тут Україна є, поза сумнівом, успішною на світовому рівні. Частково також це стосується видобувної та важкої промисловості, зокрема виробництва сталі. Але галузі, які є важливими для країни, а саме машинобудування, авіабудування тощо - перебувають у серйозній кризі. Як їх реструктуризувати і які нові галузі можуть бути успішними - це, зрештою, повинен вирішувати також ринок, щоб зона вільної торгівлі з ЄС себе по-справжньому виправдала. І тут в якості допомоги ми можемо започаткувати, наприклад, Закупівельну ініціативу німецької економіки - щоб придивитися і правильно оцінити, які напівфабрикати та компоненти виробляються в Україні настільки добре, що можуть постачатися до Євросоюзу. Про це ми домовилися з українським урядом.

Хто саме буде проводити відбір перспективних виробництв?

Самі підприємства. Ми визначили в Україні партнерів: інвестиційні агенції, спілки підприємців, зовнішньоторговельну палату в Києві. Їм буде передано дуже чітку групу продуктів. Тоді відбудеться пошук в усій країні підприємств, які могли б це реалізувати. Подібну ініціативу ми вже з великим успіхом впровадили на Балканах, де ситуація також була непростою.

Про які саме галузі йдеться?

Класичні - ті, де традиційно сильні позиції німців: автопромисловість, автокомпоненти, електротехніка, тобто Advanced Manufacturing.

Українсько-німецький торговельний обіг у 2016 році знову виріс, уперше після трьох кризових років. Зокрема імпорт з Німеччини збільшився на 550 мільйонів євро (або на майже 18 відсотків), порівняно з 2015 роком. Яка продукція користувалась підвищеним попитом в українців?

Насамперед українці активніше закуповували в Німеччині продукцію машинобудування, обладнання, хімічні вироби, а також автомобілі та автозапчастини. Експорт з України до Німеччини теж виріс, нехай поки і не так суттєво - на 6,5 відсотка до 1,8 мільярда євро.

Цікаво, що торік з України до Німеччини експортувалось у відсотковому співвідношенні менше сталі і більше складових для автопромисловості. Чи означає це, що Україна потенційно може стати виробником конкурентоздатних автомобілів?

Замовниками насправді не були виробники автомобілів. Це були німецькі підприємства-постачальники складових. І вони пішли в Україну з простої причини - оскільки рівень українських зарплат - за високого рівня освіти - неперевершений. Однак довгостроково Україна за рахунок цього не виживе, їй потрібна додаткова вартість. І все ж добре, що цей початок було покладено. На прикладі Румунії ми бачимо, що спочатку постачальники можуть піти в країну через низькі зарплати, а потім розширити сферу діяльності і дедалі більше й більше підвищувати рівень додаткової вартості. Сподіваюся, що це початок успішного шляху.

Чи є корупція в Україні нині великою перепоною для німецького бізнесу?

Тут склянка радше напівповна, аніж напівпорожня. Триває дуже активна боротьба з корупцією, і більшість фірм, з якими я спілкуюся, кажуть, що в Україні цілком можна робити бізнес, не сплачуючи хабарів. Проте на внутрішньоукраїнському рівні та в політиці це все ще залишається великою проблемою. Побачимо, якого прогресу тут буде досягнуто у найближчому майбутньому.

Наскільки можна вважати історіями успіху угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС?

Успіхи поки недостатньо великі. Зовнішня торгівля переорієнтувалася переважно на ринок ЄС. Однак важливо мати достатньо конкурентоздатних товарів. Втрати у торгівлі з Росією, звичайно, повністю компенсувати не вдалося, але все ж частково їх компенсували. Зараз головне - наповнювати ЗВТ далі конкретним змістом.

Але економічно Україна все ще у кризі. З огляду на один-два відсотки зростання, яке Україна мала у 2016-му, ВВП лише за кілька десятиліть досягне довоєнного рівня.

Звичайно, рівень зростання та стан реформ поки що недостатні. Але давайте згадаємо, якими були наші очікування два роки тому. Адже ще рік тому загрожував суцільний економічний колапс України. Було не виключеним, що країна стане неплатоспроможною, що вся економіка обвалиться і буде гіперінфляція. І цього не сталося. Банківська реформа є дуже успішною. Україна стала незалежною від російських енергоносіїв, і водночас не сталося великих соціальних протестів проти підвищення цін на енергоносії. Стабілізувалася внутрішньополітична ситуація. Спостерігається бодай і незначний, але все-таки економічний ріст. Тому й тут склянка радше напівповна, ніж напівпорожня.

Приєднуйтесь до групи "Обозреватель" на Facebook, слідкуйте за оновленнями!

Наші блоги

Останні новини

Загрузка...