Коментар: Франція перед виборами дезорієнтована

200

Такого ще не було - одразу чотири кандидати перед першим туром президентських виборів у Франції мають приблизно однакову підтримку. Багато французів ще не визначилися і, здається, дезорієнтовані, вважає Барбара Везель.Ситуація за тиждень до першого туру президентських виборів у Франції настільки бентежна, що навіть президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр наважився на обережну спробу втручання: він застеріг від обрання правопопулістів, "спів сирен" яких обіцяє Франції величне майбутнє, однак при цьому і вихід з ЄС. Саме в Берліні очікують результатів першого туру виборів, затамувавши подих. Зрештою, від їхнього результату залежить майбутнє Європейського Союзу, залежать добробут, мир, єдність та багато інших недооцінених благ.

Злет екстремістів

У першому турі голосують серцем, у другому - головою: так завжди можна було пояснити французьку виборчу систему, яка повинна запобігти тому, аби екстреміст став господарем Єлисейського палацу. Однак через стрімкий злет рейтингу крайнього лівого кандидата Жана-Люка Меланшона стала можливою ситуація, коли у другому турі виборів він зійдеться із правопопулісткою Марін Ле Пен. За кого у цьому разі голосуватимуть головою політично мислячі французи? Те, що кілька тижнів тому здавалося нереальним, тепер перейшло в категорію можливого.

Успіх Меланшона показує, що багато французів прагнуть радикальних змін. Здається, їм ближче не практичне розв'язання їхніх проблем, а сильна ідеологія з обіцянкою славетного майбутнього. Бо як інакше можна пояснити той факт, що Ле Пен та Меланшон зараз разом набирають понад 40 відсотків голосів. Електорат із обох країв політичного спектру частково подібний: розчаровані колишні робітники промислових підприємств, які завжди голосували за лівих, потім переметнулися до правих, а згодом знову змогли повернутися до підтримки лівих. Або ж молоді виборці, обурені політичним істеблішментом у Парижі, які прагнуть лише змін, а також відкинуті на узбіччя суспільства французи, яким подобається будь-який радикальний меседж, що обіцяє їм краще життя.

Як дві краплі…

Радикальні ліві приваблюють французів гаслом "Франція повстала" та обіцяють вихід із ЄС та НАТО, ренаціоналізацію промислових підприємств, а також втілення політичної та економічної моделі, яка полягає передусім у відмові від фінансового капіталізму. Утім, відкритим залишається питання, як це має функціонувати з огляду на крах комуністичних режимів у Східній Європі. Відрізняє Меланшона від Ле Пен лише ідея інтернаціоналізму, для якого, однак, у світі бракує партнерів.

Кандидатка від "Національного фронту" натомість робить ставку на патріотизм. "Франція передусім" - так лунає її гасло. Утім, її економічна програма мало чим відрізняється від програми радикальних лівих. Схожі гасла та обіцянки: вихід із ЄС та НАТО, націоналізація великих підприємств - для багатьох виборців це звучить привабливо, ознак знайти відмінність між кандидатами при цьому складно. Виборці повинні пильніше вдивлятися, аби побачити у програмі та заявах Ле Пен неофашистський спадок. Він проявився, приміром, в одному з нещодавніх радіоінтерв'ю кандидатки, коли вона заперечила відповідальність Франції за депортацію євреїв режимом Віші.

Подрібнений центр

У цій ситуації європейські сусіди, а також молодше покоління французького середнього класу покладають надії на Еммануеля Макрона. Він - єдиний, хто під час передвиборчої кампанії виступає як проєвропеєць, із прогресивно-ліберальною економічною політикою, яка нарешті повинна реформувати закостенілу французьку систему. Якщо на початку кампанії Макрона захоплено підтримували, а його рейтинг зростав, то зараз опитування показують, що його електорат хитається та є менш "стійким".

Участь у перегонах все ще бере герой скандалів Франсуа Фійон. Його прихильники проживають переважно в сільській місцевості і зберігають вірність Фійону попри відкрите проти нього провадження, оскільки є переконаними консерваторами або ж вірять в його реформаторський курс "а-ля Тетчер". Однак прихильники соціалістів, здається, навряд чи зможуть підтримати правоконсерватора у другому турі. До того ж не ясно, чи вийде він узагалі в другий тур - вже тільки це стало би для Франції політичним землетрусом.

Голосувати головою вже у першому турі

Для занепокоєних спостерігачів та сусідів зараз єдина надія на те, що французи "приглушать" у собі прихильність до великих ідеологічних течій та проголосують головою вже у першому турі президентських виборів. До того часу можна лише спостерігати за завершенням передвиборної кампанії, затамувавши подих та з надією, що французи услід за виборцями в Австрії та Нідерландах дадуть відкоша екстремістам.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини