В Україні дрібні банки перетворюються на фінкомпанії: що це дасть клієнтам?

Українські банки, які не можуть знайти грошей для збільшення капіталу, стають фінансовими компаніями. Проте інвестиції у такі установи мають слабкі гарантії, а їхні кредити - дорожчі.Згідно з вимогами Національного банку України, усі банки країни до 11 липня мають збільшити капітал до 200 мільйонів гривень. Інакше на них чекатиме закриття або ж вони матимуть змогу перетворитися на фінансові компанії. В НБУ наполягають, що без збільшення капіталу банки не зможуть повноцінно працювати. "Конкуренція на банківському ринку зараз дуже висока. Клієнти та партнери банків хочуть бачити у них великий та прозорий капітал. Тому це питання до власників банків - чи готові вони зараз вкладати гроші в капітал та розвиток", - говорить заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.

Цифра у 200 мільйонів гривень не є остаточною - в подальшому банки мають збільшити капітал до 500 мільйонів гривень. Але лише докапіталізації буде недостатньо для здійснення ними надійної роботи, вважають експерти. "Збільшення статутного капіталу не гарантує отримання банком стабільного прибутку. Без дієвої бізнес-моделі, розкриття всіх власників, готовності забезпечити високий рівень боротьби з відмиванням коштів і кіберзлочинністю, вижити їм не вдасться", - впевнений голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек.

Банки позбавляються ліцензій

Як альтернативу докапіталізації Нацбанк України надав можливість банкам трансформуватися у фінансові компанії, завдяки якій вони зможуть уникнути остаточного закриття. Саме для цього був прийнятий закон про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків. Він дає їм можливість і надалі працювати зі своїми клієнтами, але вже в статусі фінкомпаній. Рішення про припинення банківської діяльності без закриття юрособи вже ухвалили банки "Фінансовий партнер" та "Новий".

До фінансових компаній немає таких високих вимог, як до банків. "Вимоги, встановлені Нацкомфінпослуг до фінансових компаній, є нижчими, ніж вимоги, які Нацбанк виставляє до банків. Це стосується вимог до формування резервів і оцінки ризиків, звітності й аудиту, проведення контролю", - констатує у розмові з DW експерт проекту USAID "Трансформація фінансового сектору" Іван Вишневський. Ще близько тридцяти українських банків не мають достатнього рівня капіталу, тому мають вирішити, що робити далі.

Відмінності в роботі

Для вкладників користування послугами фінкомпаній є більш ризикованим, ніж що стосується банків. Незважаючи на те, що за останні три роки в Україні збанкрутували вже більше 90 банків, їхні клієнти отримують компенсації з Фонду гарантування вкладів фізосіб у розмірі до 200 тисяч гривень. Фінансові ж компанії не мають таких гарантій.

Зате отримати кредит в небанківській установі набагато легше, ніж в банку, - через менші вимоги до платоспроможності клієнта. "Небанківська фінансова установа є більш гнучкою та менш формалізованою, може змінювати умови під потреби клієнта. Разом з тим, договори таких компаній можуть містити певні недостатньо прозорі умови, і це означає додаткові ризики для споживача", - говорить Іван Вишневський.

Утім, вартість позик в фінкомпаніях набагато вища - в середньому півтора-два відсотки на день (до 730% річних), тоді як банки, за даними НБУ, кредитують під 30-50 відсотків річних. Попри це, позики від фінкомпаній є досить популярними серед українців: за даними дослідження USAID "Небанківські фінустанови очима споживача", у 2016 році оборот кредитів небанківських установ був лише вдвічі меншим, ніж у банків, - 37 мільярдів гривень.

У той же час, поява на ринку фінкомпаній, які раніше були банками, дозволить покращити якість надання послуг для клієнтів. "Може збільшитися кількість спеціалістів, які будуть вивільнятися з банківської системи, вони мають професійний "добросовісний" досвід, зокрема, кредитування. Це буде мати в цілому позитивний вплив в сегменті небанківських послуг", - прокоментувала DW президентка Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Ольга Мороз.