Коментар: Чи змінює Америка свій курс щодо Сирії?

Підступна хімічна атака у Хан-Шейхуні спричинила масивний тиск на адміністрацію президента Трампа. Білому дому доведеться якомога швидше сформулювати чітку стратегію щодо Сирії, вважає Лоай Мадхун.Режим Башара Асада не боїться застосовувати хімічну зброю проти цивільного населення. Це відомо щонайменше із серпня 2013 року, коли відбулася масивна газова атака із застосуванням отруйної речовини зарин. Тоді у Східній Гуті, що на схід від Дамаска, загинули болісною смертю щонайменше 1400 осіб.

ООН та відомі правозахисні організації впродовж цих шести років документували численні дрібніші атаки з використанням хлорного газу і щоденні бомбардування смертоносними бочковими бомбами людних ринків, шкіл та лікарень авіацією Асада.

Режим Асада почувається недоторканним

У Хан-Шейхуні, де, ймовірно, йдеться про ще один випадок застосування зарину, майже всі сліди вказують на режим Асада. Зрештою, жодна група повстанців не володіє військовими літаками. Тільки Асад і його союзники могли розпилити отруйний газ у повітрі.

Однак і цього разу генерали Асада можуть не боятися наслідків. Адже, фактично, відколи адміністрація Обами усунулася від сирійського конфлікту, а Росія й Іран втрутилися у нього широкомасштабно, у режиму Асада розв'язані руки.

Позбавлене сенсу варварство

Зараз позбавлено сенсу спекулювати щодо фактичних причин газової атаки в Хан-Шейхуні чи про те, чому її здійснили саме тепер. Тим більше нема чого гадати, хто саме віддав наказ про атаку чи який сенс застосування зарину мало у цій війні. Розслідувати ці питання та реконструювати цю хімічну атаку явно мало би бути завданням слідчої комісії ООН. Однак є сумніви, чи до її створення дійде.

Та в будь-якому разі варто звернути увагу на гостру словесну реакцію адміністрації Трампа. Президент США заявив, що ця атака "перейшла багато меж". Його позиція щодо Асада після цієї газової атаки змінилося.

Стратегія США, якої нема

Однак словесні зміни курсу не можуть приховати той факт, що США не має видимої стратегії щодо сирійського конфлікту. Хоча Трамп і його дипломати за останні місяці багато разів заявляли, що концентруватимуться на війні з терористами з "Ісламської держави" (ІД), але усунення з посади Асада для них більше не є пріоритетом.

Тож багато запитань залишаються відкритими. Хто воює з ІД у Мосулі та Рацці? Що буде далі після територіальної перемоги над тими, хто себе називає "халіфатом"? Як можна відновити цілісність Сирії та Іраку із залученням усіх суспільних груп? І як виглядатиме доля мільйонів сунітів, які стали бездомними між Іраком та Сирією?

Відновлення довіри

Оскільки мир у Сирії за правління Асада неможливо уявити, США та ЄС повинні якомога швидше погодити спільну лінію поведінки у цьому ключовому питанні. Вони мають пояснити, як можна побудувати майбутнє Сирії.

І якщо рішення Ради Безпеки ООН і надалі блокуватимуться Росією, західні держави повинні чітко показати Асаду і його покровителям, що вони, у разі необхідності, самостійно зможуть зупинити подальше застосування хімічної зброї. Це був би перший крок, щоб відновити довіру до Заходу у сирійському конфлікті.