, view = metaData.view != null ? string.Join("|", metaData.view) : null})

Чи екстрадують до Сербії колишнього косовського прем'єра?

296

6 квітня французький суд вирішить питання про видачу Сербії колишнього прем'єра Косова Хамуша Харадіная. Політик прокоментував DW звинувачення Белграда на його адресу.На початку січня французька поліція затримала колишнього прем'єр-міністра Косова Рамуша Харадіная. Підставою для арешту став ордер, виданий сербською владою, яка вимагає його екстрадиції. У Сербії Харадіная сприймають як воєнного злочинця і звинувачують у скоєнні низки тяжких злочинів під час війни у Косові в 1998-1999 роках. Суд у французькому Кольмарі вимагав надати йому додаткову інформацію, аби зрозуміти, чи достатньо підстав для екстрадиції політика. Рішення щодо цього буде ухвалене 6 квітня.

У чому Сербія звинувачує Харадіная

Під час косовського конфлікту Харадінай очолював Армію визволення Косова, а в грудні 2004 року був обраний першим косовським прем'єр-міністром. Проте вже через сто днів після свого призначення він пішов у відставку, щоб постати в Гаазі перед Міжнародним трибуналом щодо колишньої Югославії.

Сербська влада звинувачує колишнього главу косовського уряду в "незаконному арешті громадян", катуваннях, "нелюдському ставленні та зґвалтуваннях", а також у вбивствах громадян. У 2004 році Белград видав ордер на арешт Харадіная.

Сам колишній глава косовського уряду, який сьогодні є одним із лідерів опозиції та очолює партію "Альянс за майбутнє Косова", заперечує свою провину. "Ці звинувачення з боку Сербії мають суто політичний характер", - заявив в інтерв'ю DW Харадінай, якого після арешту відпустили під підписку про невиїзд.

Політик нагадав, що Гаазький трибунал двічі розглядав його справу і що він провів у попередньому ув'язненні загалом вісім років, поки тривав розгляд. У 2008 році трибунал виправдав Харадіная за всіма 37 пунктами звинувачення, а через чотири роки підтвердив власне рішення під час апеляційного процесу.

Зниклі свідки?

На думку сербської сторони, одна із причин того, що суд у Гаазі виніс виправдувальний вирок, полягає в "усуненні близько 30 свідків" , які мали брати участь у процесі. Імена вбитих свідків навіть фігурували у сербських ЗМІ. "Мене ображають ці твердження, оскільки вони належать тим, хто скоїв тяжкі воєнні злочини проти албанців", - говорить Харадінай.

Він також посилається на головного прокурора Гаазького трибуналу Сержа Браммерца, який підтвердив, що на процесі виступили всі необхідні свідки. "Він повідомив про це і владі в Белграді", - додав політик.

Під час війни в Косові загинули понад 12 тисяч косовських албанців, майже 800 тисяч пережили тимчасове вигнання. Після війни були вбиті десятки людей, які розглядалися як можливі свідки воєнних злочинів. Однак не зрозуміло, чи були серед них ті, хто мав виступати на процесі у справі Харадіная. Принаймні Браммерц це заперечує. Колишня головна прокурорка Гаазького трибуналу Карла дель Понте в інтерв'ю албанським ЗМІ також висловила "нерозуміння" з приводу затримання Харадіная у Франції, оскільки "в Гаазі його вже двічі виправдали".

Нові звинувачення з Белграда

Берлінський експерт з міжнародного права Крістіан Томушат (Christian Tomuschat) зазначив в інтерв'ю DW, що в статті 10 статуту Гаазького трибуналу є чіткий припис, який забороняє подвійне покарання. "Ніхто не може вдруге поставати перед органами юстиції тієї чи іншої країни або переслідуватися у зв'язку зі злочином, який раніше вже розглядався в судах", - пояснив він.

У зв'язку з цим, додав експерт, Харадіная можуть видати Сербії тільки в тому випадку, якщо знайдуться докази інших злочинів, які тоді не розглядав Гаазький трибунал. Тим часом сербська судова влада стверджує, що хоче надіслати до Кольмара "нові докази".

За даними сербських ЗМІ, мова йде про звірства, тортури та вбивства сербів, албанців і ромів, які начебто здійснювалися під час і після війни у Косові. Однак Харадінай та його адвокати переконані, що ніяких нових обвинувачень висунуто бути не може. "Немає абсолютно нічого нового, чого б я ще не бачив", - запевняє політик.

Загострення між Сербією й Косовом посилилося

Після його арешту у Франції і без того напружені відносини між Сербією і Косовом загострилися ще сильніше. Сам Харадінай і багато інших політиків одразу ж почали вимагати, щоб влада видала ордер на арешт сербського президента Томіслава Ніколича, прем'єра Александара Вучича і міністра закордонних справ країни Івіци Дачича. У лютому спецпрокуратура Косова санкціонувала арешт 57 сербів за звинуваченням у воєнних злочинах, однак імен, які потрапили до цього списку, у відомстві не назвали.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги