Капітан збірної України: треба, щоб нас підтримувала уся країна
Національна чоловіча збірна України проводить навчально-тренувальні збори у київській Пущі Водиці напередодні кваліфікаційного турніру ЄвроБаскету-2017. Позаду перший мікроцикл роботи. У день відпочинку капітан команди Кирило Фесенко розповів про початок зборів.
- Ми добре попрацювали три дні по два тренування на день. І сьогодні у нас вихідний. Хтось поїхав до родини, хтось, як я, скажімо, займається вирішенням організаційних питань – мені потрібно відкрити візу. А хтось залишився на базі ( у Міжнародній Тенісній Академії – ред.). Є час приділити увагу кидкам пообіді. Усе йде за планом і організовано на високому рівні.
- Куди візу відкриваєш?
- Шенгенську візу. Щоб я міг поїхати до Німеччини (30 і 31 липня збірна проведе два спаринги зі збірною цієї країни – ред.) Строк попередньої візи закінчився. Тому очікую документів і піду оформлю нову.
Читайте українською
Мурзін: я здивований реакцією деяких ЗМІ на свої рішення
- Усі контрольні матчі і турніри перед стартом кваліфікації збірна проведе у гостях. Більше того, на один домашній матч менше зіграємо у відбірному турнірі. Як сприйняв інформацію, що Україна не має дипломатичних стосунків з Косово?
- Ніяк. Я навіть не знав про це. Я останнім часом намагаюся менше слідкувати за політикою, новинами. Коли їх регулярно дивишся, життя здається більш тривожним. Звісно, цей факт не є позитивним для наших вболівальників, як і для вболівальників збірної Косово. Але це життя. Одним словом, не маю емоцій з цього приводу.
- Ти гравець, який значну частину кар’єри провів у закордонних командах. Грати без підтримки рідних трибун для тебе норма?
- Я просто досвічений гравець (професійну кар’єру Кирило розпочав 2003-го, є вихованцем дніпропетровського баскетболу, закінчив СДЮСШОР-5, перші тренери – Олена Мальцева і Кирило Большаков – ред.). І мені грати з підтримкою, чи без підтримки... для мене найважливіше, щоб вболівальники були. Тоді я викладаюся на усі 100 відсотків. Нецікаво грати, коли зал порожній. Тому треба, щоб нас підтримувала уся країна.
- Тобто, коли фани на трибунах підтримують команду-суперницю, це теж тебе заводить?
- Так, для мене важливо, щоб на грі було місце емоціям. Щоб не було такого відчуття, ніби це тренування.
Читайте українською
Міхельсон: збірна України зіграла дві однаково хороші гри
- Баскетбол за великим рахунком і створений для вболівальників. А гравці і тренери –ті самі актори, на яких йдуть дивитися люди.
- Я погоджуюся, що баскетбол видовищний вид спорту і енергетика гри впливає на глядачів не менше, ніж дійство на сцені на театральну публіку.
- Ти грав в НБА. Чому, якщо продовжити тему вболівальників, в Америці існує шалений попит на баскетбол? Тому що США – батьківщина баскетболу?
- Ні. Тому що вони колись, починаючи з 50-х, 60-х, 70-х років ХХ століття зробили велику справу, обсяг роботи назву феноменальним. Для того, щоб ліга стала такою, якою вона є сьогодні. Нам схожий обсяг роботи ще належить виконати. Я вірю, що колись ми до цього прийдемо. Щоправда, не знаю, де на той момент буде перебувати НБА (посміхається – ред.). Прагнути дістатися цього рівня треба. Треба намагатися дістатися рівня Євроліги. Мені б хотілося, щоб чемпіонат України для початку повернувся на той рівень, на якому він перебував до усіх цих конфліктів, які відбуваються зараз у нашій країні.
Читайте українською
Мурзін: якщо працюватимеш упівсили на тренуваннях, у збірній не затримаєшся
- Другий мікроцикл на зборах команди, на твій погляд, буде ідентичний першому?
- Два тренування на день. Три дні – мікроцикл, далі – вихідний. У нас цього року особливе місце підготовки. База розташована фактично у лісі, є можливість побігати кроси на вулиці, у лісочку. Хіба що погода може трохи вплинути на цю ідилію, а так чудово – сосновий бір, затінок, вітерець. І ми біжимо по землі, по піску. Це дуже добре – і для ніг, та й для душі. Я не знаю, я напевно стаю чи то старим, чи то романтиком, але останнім часом мені такі речі і такі відчуття довподоби.
- Минула неділя в Україні була найспекотнішим днем літа за температурними показниками. У Пущі Водиці це не дуже відчувалося?
- Ну, у залі було трохи задушно. Через брак вентиляції довелося відкривати вікна. І вечірнє тренування з кліматичного боку виявилося непростим. Проте усі добре пропотіли, скинули зайві кілограми, які набрали за час відпустки (посміхається – ред.).