Будівництво Кременчуцького моря
Радянська влада вміло приховала справжні причини свідомого затоплення десятків сіл та містечок на Черкащині у 1956 році, маскуючи це під енергетичні потреби та будування Кременчуцького гідровузла.
Як пише у своїй колонці на сайті "Акцент" журналіст та історик Борис Юхно, насправді затоплення відбулося для "захисту території від наступу НАТО".
Реалізувавши свій план, Самовиця, Мойсинці, Митьки, Червоне та інші села опинилися під водами Кременчуцького моря.
Читайте:
"Яку країну втратили": більшість росіян висловилися за відродження СРСР
"У випадку, якщо війська блоку НАТО здійснять наступ, каскад гребель мав зруйнуватися під дією авіаударів. Унаслідок цього уздовж усієї республіки утвориться болото завширшки 40-50 км. Це убезпечило б територію від захоплення", - пише журналіст.
Відповідно до офіційної версії вождів Кремля, Кременчуцький гідровузол та "рукотворне море" створювалися для того, щоб покращити енергетичну сферу УРСР. Проте про справжню мету майбутнього широкого водорозділу України знали одиниці.
"А щодо потреб енергетики – у Москві і справді порушували це питання ще в 1932 році. Тоді й ухвалили план про перетворення старого Дніпра у море. З часом, у 1956 році, радянській владі довелося повернутися до цього плану, адже зовнішній агресор "не дрімав", - відзначив Юхно.
Як повідомляв "Обозреватель", Україна активно позбувається радянських стандартів.