Візьміть участь
у розіграші
Набір косметики для чоловіків Взяти участь
Приз
Конкурс
БлогиСвіт

/Політика

"Торжество безкарності", Або чому Україна зволікає з ратифікацією Римського статуту

800

Зволікання з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду гальмує процес притягнення до відповідальності за злочини під час подій на Майдані та на сході України, критикують українські правозахисники та європейські парламентарі, що обговорювали в Києві трирічний мораторій на ратифікацію Україною Римського статуту. Вони звернули увагу також на, що таке зволікання суперечить міжнародним зобов'язанням України й затримує її приєднання до кола держав, котрі керуються спільними цінностями європейського права.

Нератифікований статут

Римський статут - це міжнародна угода, яка лежить в основі діяльності Міжнародного кримінального суду (МКС), який розташовано в Гаазі. Він встановлює чотири основних міжнародних злочини: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини й злочини агресії. Римський статут підписали 139 держав світу, але ратифікували угоду не всі. Не ратифікувала угоду й Україна, яка підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року. 2001 року Конституційний Суд України визнав Римський статут таким, що не відповідає Конституції України. Річ у тім, що МКС може приймати до свого провадження справи не тільки за зверненням держави-учасниці, а й з власної ініціативи. А це протирічило основному закону в Україні. Таку перешкоду усунули змінами до конституції в частині правосуддя, ухвалених Верховною Радою другого червня 2016 року. Але в перехідних положеннях зазначено, що зміна набуває чинності лише через три роки.

Після подій на Майдані, російської анексії Криму та спалаху війни на Донбасі Україна визнала юрисдикцію МКС двома заявами Верховної Ради від 2014 та 2015 років. Але без ратифікації Римського статуту держава не зможе брати участь в обранні суддів, прокурорів, формувати політику, приймати бюджет та впливати на управління МКС.

Хто боїться МКС?

Зволікання із ратифікацією Римського статуту представники влади пояснюють побоюванням, що МКС зможе переслідувати українських вояків на Донбасі. Заступник глави президентської адміністрації та секретар Конституційної комісії Олексій Філатов під час дебатів у Конституційному Суді заявив про "певні ризики для України, зокрема, з точки зору українських військових, які вимушені брати участь у військовому конфлікті". Він додав, що закладене в конституції відтермінування ратифікації Римського статуту зроблене в сподіванні на врегулювання війни на Донбасі "в найближчий рік чи може трохи більше".

Натомість голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук заявила, що такі побоювання запізнілі, бо Україна вже і так визнала юрисдикцію МКС. А тим часом Україна зіткнулася з величезною кількістю тяжких злочинів, пов'язаних з миром та безпекою, зазначила вона. Проблема поглиблюється тим, що розслідуванням та покаранням винних у цих злочинах займаються не до кінця сформовані правоохоронні органи та судова система України. А це спричиняє залежність слідства та судів від політичної кон'юнктури, вважає правозахисниця.

Торжество безкарності

Матвійчук зазначила, що за два роки після Майдану Україна не спромоглася привести своє законодавство до норм міжнародного гуманітарного права і стати повноправним членом МКС. А це призводить до торжества не правосуддя, а безкарності в державі, переконана правозахисниця. "Через ведення війни в правових рамках антитерористичної операції виникає ціла низка практичних проблем із кваліфікацією злочинів. Маємо кримінальні переслідування волонтерів, що постачали армії через кордон техніку й транспорт, а з іншого боку в Кримінальному Кодексі й досі немає належного визначення воєнних злочинів та злочинів проти людяності", - сказала Матвійчук.

У результаті, попри численні свідчення свідків та преси про сотні випадків катування та незаконного ув'язнення громадян на Луганщині впродовж 2014 року, правоохоронці повідомили правозахисників про порушення лише трьох кримінальних справ за цими фактами. Вона розкритикувала нещодавно ухвалений парламентом закон про амністію учасників бойових дій на Донбасі. "Одним з наслідків цього закону є можливість амністувати навіть тих представників правоохоронних органів, що вчиняли злочини на Майдані тільки тому, що в них є посвідчення учасника АТО", - повідомила правозахисниця.

Безпідставні фобії

За словами Матвійчук, Центр громадянських свобод ініціював розробку законопроекту з приведення українського законодавства до норм міжнародного права, який буде внесений на розгляд парламенту України. Водночас член Палати громад Великобританії і голова Національної групи Великобританії міжнародної організації "Парламентарії за глобальні дії" Марк Прітчард на прес-конференції в Києві нагадав, що ратифікація римського статуту є частиною зобов'язань України в угоді про асоціацію з ЄС. Він закликав поступово впроваджувати деякі положення щодо участі України в МКС в українське законодавство.

Колега Прічарда Грехем Джоунс своєю чергою нагадав, що МКС не підмінює собою національне правосуддя, а лише доповнює його. Він зазначив, що в Україні є багато перекрученої інформації щодо МКС. "Ратифікація Римського статуту дає нові права, але не накладає нові обов'язки. Це може бути особливо корисним для розслідування злочинів на окупованих територіях, бо Римський статут не дає зброю ворогам України", - сказав Джоунс.

Підпишись на Telegram-канал і подивись, що відбудеться далі!

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "OBOZREVATEL".

Джерело
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Показати коментарі
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані

Блоги / думки